Більшість опитаних нами новосанжарців вважають, що зносити пам’ятник Володимиру Леніну в Нових Санжарах непотрібно. Хоча дехто і пропонує поставити на його місці пам’ятник Нестору Махну або облаштувати фонтан.
Як повідомлялося у ЗМІ, 15 лютого на центральній площі міста Охтирка, що на Сумщині, активістами на чолі з народним депутатом України від ВО «Свобода» Ігорем Мірошниченком було демонстративно зруйновано пам’ятник Леніну. Через кілька днів місцеві комуністи спробували його відновити, але їхні спроби виявилися безуспішними у зв’язку із влаштованою «свободівцями» акцією протесту. Сам Мірошниченко мотивував свої дії так:
— Ми не можемо жити в незалежній Україні, доки на нашій землі стоять символи тих, хто незалежність знищував!
Як відомо, у Західній Україні демонтовано чимало «побратимів» охтирського Леніна, причому, здебільшого законним шляхом. Але у центральних та східних регіонах нашої країни гранітні та бронзові Іллічі стоять, як і в часи Радянського Союзу. У самому центрі нашого селища, навпроти адміністративного будинку, також височіє пам’ятник Леніну. Минулого вівторка ми цікавилися у перехожих новосанжарців їх думками з двох питань: «Як би ви поставилися до демонтажу цього пам’ятника?» і «Ким для вас особисто є Володимир Ленін?»
Як і слід було очікувати, точки зору опитаних новосанжарців виявилися досить різними. Несподіваним стало те, що деякі перехожі, вже явно пенсійного віку, заявляли, що пам’ятник для них не становить жодної цінності. Одна дівчина щира зізналася, що не знає, ким був Ленін. Інші опитувані вождя пролетаріату знали. Більшість з них були переконані, що пам’ятник Іллічу має стояти у Нових Санжарах і надалі.
Василь: «Я — людина старого покрою, і мені дуже прикро, коли про нього говорять різні пакості. У комуністів була ідеологія, а не демократія. І вона була правильною. Хай стоїть, він потрібен людям старшого покоління.»
Андрій: «Особисто моя точка зору дуже радикальна — Володимир Ленін нічого доброго для України не зробив, як і Комуністична партія. Якщо ці символи залишаються, то вони можуть відродитися. Але я рахуюся з тими людьми, які зробили багато добрих справ для нашого селища, і для яких ці символи є дорогими. Тож нехай цей символ відійде з цілим поколінням.»
Тамара: «Якщо чесно, то він не заважає, їсти не просить. Якшо кожна влада буде ставити свої пам’ятники, то в нас ні коштів, ні місця не вистачить. Особисто для мене Ленін — це історична постать.»
Іван: «Я вважаю, що Ленін як політичний діяч для України не зробив нічого хорошого. Але сам пам’ятник, можливо, є якоюсь архітектурною чи історичною цінністю. Я б поставив на його місці пам’ятник Махну.»
Дмитро: «Для мене це — кусок цементу. Може, таке ставлення тому, що історію погано вчив. На його місці краще фонтан поставити.»
Ілля: «Давайте згадаємо 1923 рік… Селян, які не підкорялися радянській владі… Щось хороше можна зробити тільки хорошими, чистими руками. Якщо він мені не подобається, то я до пам’ятника квіти не носитиму. А розпалювати демонтажем ворожнечу в суспільстві, яке ще до цього не дозріло, не варто.»
Яна: «Потрібен… Мабуть… Він кимось був. Президентом, чи щось таке…»
Віктор: «Для мене він — історичний персонаж. Пам’ятник знімати не треба. Якби він був нашим сучасником, то ми могли б його судити.»
Люда: «Особисто для мене щось значить, я «жовтенятком» була. Мені він не заважає.»
Тамара: «Як відомо, для Радянського Уряду було важливо якнайшвидше утвердити свою владу на Україні. Тому вони розпочали війну більшовицької Росії проти України. Скільки грабежів, розбоїв, розстрілів учинив Антонов-Овсієнко зі своїм загоном на сході України! Усе це було результатом політики Леніна. Щодо пам’ятника, то він однозначно непотрібний, адже це символ тоталітарного режиму. Але демонтувати його треба цивілізовано. Спочатку потрібно проводити просвітницьку роботу серед населення. І цим повинні займатися не тільки ентузіасти, а й держава.»
