21-го березня у Новосанжарській районній бібліотеці відбулася інформаційна година, присвячена 150-річчю з дня народження Володимира Вернадського.
Новосанжарський дослідник Геннадій Романець розповів учням Новосанжарського НВК про безцінний вклад видатного академіка у розвиток природничих наук. За словами Геннадія Романця, своєрідним поштовхом до зацікавлення проблемами розвитку сільського господарства, а згодом і до досліджень діяльності Володимира Вернадського, йому послужила відома книга Льва Толстого «Анна Кареніна». У ній, окрім головного сюжету, автор аналізує ситуацію низького рівня життя населення.
З розповіді Геннадія Романця учні мали можливість детальніше дізнатися про перебування Володимира Вернадського в експедиції на Полтавщині, під час якої він познайомився і затоваришував з українськими вченими. Він зібрав і дослідив зразки ґрунтів з різних куточків Полтавщини, які згодом були передані до Полтавського краєзнавчого музею, де зберігаються і дотепер. Саме під час цієї експедиції Вернадський побував і в нашому селищі, зокрема на штаб-квартирі природознавця Василя Докучаєва. Тоді Докучаєв передав йому свої ідеї щодо дослідження природи. Згодом Володимир Вернадський заклав основи дослідження зв’язку людини і природи, назвавши це «екологією». Також він є засновником ряду ще кількох наук: геохімії, біогеохімії, радіології.
Перебуваючи у себе на дачі в Шишаках, де зараз планують створити музей, вчений написав 9 томів книги «Жива речовина».
— Нещодавно дослідники зібрали зразки ґрунтів з усієї Полтавської області і порівняли їх зі зразками Вернадського. Відмінності виявилися разючими! За сто років вміст гумусу зменшився у 2, а подекуди й у 2,5 рази. Це свідчить, в першу чергу, про людську недбалість, внесення надмірної кількості мінеральних добрив, значне розорювання. Для прикладу, щоб збільшити вміст гумусу на одиницю, потрібне ціле століття, — сказав Геннадій Романець.
І додав, що існує нова система землеробства — органічна. Але, щоб її сповна застосовувати, потрібен такий важливий чинник, як розвиток скотарства. Його потрібно відроджувати вже сьогодні. Тож відповідальність за збереження багатств української землі має лягти на плечі молодого покоління.
Хочеться сподіватися, що учні, побувавши на цій цікавій інформаційній годині, почерпнули для себе нові знання і ще раз переконалися у власній відповідальності за навколишній світ.
