Птаха з перебитим крилом у серпні 2009 року до Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (ЕНЦУМ) привезли мешканці села Петрівки Полтавського району. Вони пожаліли покаліченого лелеку, знайденого за селом, і попросили екологів його врятувати. Звісно, колектив ЕНЦУМу відразу взявся за «рятувальні роботи».
Колишній вихованець еколого-натуралістичного центру, а нині – студент Полтавської державної аграрної академії Роман Касала відніс пернатого потерпілого до ветеринарів свого навчального закладу. Птахові під наркозом зробили операцію, під час якої в крило вставили спеціальну спицю. З нею лелеці довелося жити 3,5 місяці. Нещодавно спицю видалили, але виявилося, що крило зрослося неправильно. Отже, цей птах уже ніколи не злетить у небо…
І хоча лелеці вже не бачити теплих заморських країв, у засніженій Полтаві його зігріває тепло сердець небайдужих людей. Головним опікуном птаха стала керівник гуртка «Знавці лікарських рослин» Альона Боєва. Вона вивчила смаки й поведінку лелеки, потоваришувала з ним. А юні екологи назвали незвичайного мешканця центру Льоліком.
— У теплу пору року ми не стали зачиняти лелеку в клітці, а дозволили йому ходити територією центру, — розповіла Альона Боєва. — Та коли Льолік звик до людей, став підбігати до кожного відвідувача, випрошуючи їжу. Тому зрештою ми перевели його в садок. Там він і гуляв під деревами, нікому не заважаючи. Годуємо його переважно рибою. Особливо птах любить карасиків, може з’їсти їх до 20 штук. Але це для нього забагато, тож влітку обмежували його раціон 10 рибками, взимку даємо до 15. Адже в холодну пору птаху треба більше їжі, щоб себе обігріти. Такого раціону Льоліку вистачає, він навіть погладшав останнім часом.
Альону Михайлівну птах впізнає здалеку. Зараз лелека на зимовій «квартирі» у спеціальному приміщенні для тварин. Почувши кроки своєї «годувальниці» відразу намагається дотягнутися до неї крізь решітку вольєра. Звісно, тут йому сумно. Але життя в клітці для нього зараз – єдиний шанс вижити. Навесні ж Льоліка знову випустять у садок – на радість юним екологам і всім гостям центру.
Лелека з перебитим крилом У теплу пору року лелека ходить по території центру.
До речі, в ЕНЦУМі вже є досвід рятування птахів, що потрапили в скруту. Зокрема, Льолік – уже третій лелека, якому допомагають співробітники й вихованці центру. Два попередники цього птаха теж не могли літати, тож їм довелося доживати віку поруч із людьми. Один із них прожив тут близько 10 років. Та, звісно, важливо, щоб лелек берегли й на волі. Адже вже зараз ці чудові птахи занесені до Полтавського регіонального списку рідкісних і зникаючих видів.
