Весна… Пора року, яку з нетерпінням чекали дорослі і діти. Сонце обігріває сонну, зморену зимою землю, а господарі зайняті звичними весняними турботами. Розпочинають вони, як правило, з наведення порядку на території: куди не глянь — всюди вигрібають торішню траву, листя, хмиз. От тільки проблема, де все це подіти?
З року в рік навесні наші населені пункти огортають хмари задушливого диму, який дістає в усі кутки і шпарини. Тижнями ми вдихаємо отруту і, хапаючись за серце, звинувачуємо Чорнобиль, радіацію і т. п., а самі в цей час підкидаємо у вогнище черговий оберемок сухого листя й трави. Та коли ввечері заходиш у свій власний будинок, із метою сховатися від задушливого диму, але і тут відчувається старання сусіда або дитячих пустощів із вогнем, які просто для втіхи підпалили суху траву чи сміття.
Щороку у весняний період у пожежну частину надходять тривожні дзвінки про пожежі, що виникають під час спалювання минулорічної трави та сміття.
Як не бореться Кобеляцький РВ Держтехногенбезпеки з цією проблемою: проводить агітацію, забороняє та застерігає від спалювання минулорічної трави та сміття, але люди, здається, уже звикли зустрічати перші приємні подихи весни з димом, розвіяним попелом, що приносить шкоду собі та сусідам, нашим дітям та всьому живому, а ми, дорослі, показуємо негативний приклад підростаючому поколінню. А якби було доцільно, у час комп’ютерів та мобільного зв’язку, згадати про власне здоров’я та здоров’я наших дітей. І тому, ще раз хочеться звернутися до громадян, будьте дбайливими господарями і спробуйте згрібати листя, суху траву і все це компостувати, а через певний час отримаєте чудовий перегній для огороду. Виконуючи це, наші вулиці заповняться запахами перших квітів, зеленої сосни та весняним розливом нашої річки Ворскли.
