З настанням спекотних днів, споживання води населенням зросло в кілька разів. А отже, набуло особливої актуальності й питання, яку саме воду ми п’ємо? Тим більше, що саме тепла пора року найзручніша для того, щоб вжити дієвих заходів для покращення її якості (прокопати криницю в іншому місці чи на більшу глибину, замінити іржаві зношені труби чи встановити відповідні фільтри). Але для того, щоб напевне знати, що Ви маєте робити, аби вода з Вашої криниці чи водогону не завдавала шкоди Вашому здоров’ю, необхідно спершу дослідити її вміст та звернутися за порадою до кваліфікованих фахівців. Без проведення відповідних випробувань, усі Ваші зусилля не лише будуть безрезультатними, а й можуть призвести до прямо протилежних наслідків.
Запам’ятайте, щоб Вам не говорили некомпетентні продавці, універсальних засобів не існує. Наприклад, чимало фільтрів очищують воду лише від механічних домішок, але безсилі перед хімічними речовинами, інші – нейтралізують одні речовини, але не діють на інші або ще й самі «збагачують» воду, яка через них проходить, алюмінієм чи іншими металами. В деяких типах фільтрів потрібно мало не щотижня змінювати мембрану, яка дуже швидко засмічується. Якщо цього не робити, то Ви питимете воду, ще бруднішу від тієї, що була до очистки. Теж саме можна сказати й про коагулянти, зазвичай, вони призначені для особливих випадків й нетривалого використання і аж ніяк не для постійного щоденного очищення ними води.
Тож аби мати хороший результат, необхідно точно знати від чого Ви хочете очистити воду. До речі, саме з її якістю лікарі пов’язують появу багатьох захворювань, в тому числі й смертельно небезпечних.
На жаль, нині державний нагляд за якістю питної води, який здійснювали держінспектори державного підприємства «Полтавастандартметрологія», відмінено. Лабораторії санепідемстанцій та водоканалів далеко не завжди мають технічну можливість контролювати питну воду навіть за 28-а показниками міждержавного стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством». Хоча як відомо, дію цього стандарту, в частині гігієнічних вимог, давно скасовано і нині питна вода повинна контролюватися вже за 52-ма показниками ДСанПІНу (державних санітарних норм і правил). Між іншим, у 2015-му році ця цифра зросте до 63-х, а у 2020-му – аж до 75-и показників..
На теренах Полтавщини технічна можливість провести повний спектр випробувань є лише у науково-дослідного випробувального центру харчової продукції державного підприємства «Полтавастандартметрологія». Вартість цих випробувань для населення становить 338 гривень.
Як показують результати досліджень, в багатьох населених пунктах області ситуація, що склалася з питним водопостачанням, залишається досить напруженою, а подекуди й катастрофічною. Зокрема, за даними громадської організації «Мама-86», вже в 15 кілометрах від Полтави: в Гожулах та Мачухах були зафіксовані перевищення гранично допустимої норми фторидів у питній воді майже в десять разів! Питна вода із завищеним вмістом нітратів неодноразово ставала причиною смерті немовлят, адже ці речовини миттєво блокують гемоглобін в крові малюка, що призводить до кисневого голодування мозку. Небезпечно вживати «нітратну» воду й дітям більш старшого віку, в яких фізіологічні захисні бар’єри ще недостатньо сформувалися, а також жінкам-годувальницям.
В деяких населених пунктах Новосанжарського, Гадяцького, Решетилівського, Шишацького, Чутівського, Карлівського та інших районів, люди змушені пити воду із завищеним вмістом фторидів, сухого залишку, хлоридів, «понаднормовим» залізом чи патогенною мікрофлорою. Подекуди, про невідповідність життєдайної вологи «говорить» вже її зовнішній вигляд: невластивий колір, каламутність та світло-коричневий осад. Хоча в більшості випадків неякісну воду не визначиш «на глазок». Наприклад, вода із завищеним вмістом нітратів досить часто має навіть приємний солодкуватий присмак. Реальну картину можна встановити лише завдяки проведеним аналізам.
Що стосується нашого обласного центру, то як відомо, мешканці багатоповерхівок Полтави п’ють чисту воду з глибинних артезіанських свердловин, але й тут не обходиться без проблем: не всі знають, що водопостачальні організації відповідають тільки за воду, яка надходить до будинку, а вже далі її склад може суттєво змінитися через якість вже згаданих труб, за які несуть відповідальність ЖЕДи. Проте, на практиці про заміну старих іржавих труб на пластикові дбають самі мешканці будинків. Нерідко вони обирають найдешевшу продукцію, яка реалізовується без сертифікатів відповідності та санітарних висновків. Подекуди такі труби взагалі не призначені для питної води, або виготовлені з неякісного токсичного пластику всупереч санітарним нормам. В будь-якому разі, для того, щоб знати точну причину погіршення води в крані, споживачеві необхідно спершу документально підтвердити, що вона має відхилення від норми.
Проблема якості питної води комплексна, нерідко вона вимагає великих капіталовкладень, зокрема, на повну чи часткову реконструкцію очисних споруд на водозаборах, буріння артезіанських свердловин і таке інше. Зрозуміло, що подібні заходи – справа не одного дня. Втім, це не означає, що потрібно опустити руки і взагалі нічого не робити. А для того, щоб визначитися, як діяти далі, необхідно для початку володіти достовірною інформацією, яку воду ми п’ємо.
