Податок на нерухомість… Скільки говорилося про нього у цьому році... Адже, з 1 січня 2013 року набрала повноважень норма Податкового кодексу, відповідно до якої, в Україні введено новий місцевий податок - податок на нерухоме майно. І, з початку 2013 року здійнявся суцільний ажіотаж власників нерухомості щодо того хто є платником введеного податку, а хто ні. Якщо до невеликої за площею нерухомості, люди налаштувались і заспокоїлись, адже до їх житла застосовувалась пільга і платити їм нічого було не потрібно, то інші громадяни, які мали великі за розміром квартири або декілька об’єктів житлової нерухомості, були стурбовані…
І чим ближчою була дата «1 липня», коли громадян мали повідомити про нарахований податок, – тим більше відчувалося загострення пристрастей… Адже багато хто вважав цей податок недомисленим. Повсюджувалася, наприклад, думка, що несправедливо не враховувати вартість житла. Чому, за квартиру в елітному будинку її власник буде платити стільки ж, скільки господар звичайного малогабаритного житла? Адже, у цих власників різні здібності і можливості платити податок…
Оскільки одна з функцій оподаткування - встановлення певної соціальної справедливості, то Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI повинен дотримуватися принципу такої справедливості.
Саме тому, реагуючи на зазначені невдоволення, законотворцями було запропоновано деякі зміни до адміністрування податку на нерухомість, з якими погодився і Президент України, підписавши відповідний Закон, згідно з яким окрім перенесення термінів нарахування та сплати податку на нерухоме майно з 2013 року на 2014 рік переглянуто й дещо в його оподаткуванні.
Відтепер, не сплачуватимуть податок власники квартир, якщо їх загальна житлова площа не перевищує 120 кв. м. та власники будинків до 250 кв. м. пільгової площі незалежно від того, якою кількістю будинків володіє особа.
Наприклад, якщо у власника є і квартира, і будинок загальною житловою площею до 370 кв. м., він не сплачуватиме податок на нерухомість. Якщо ж площа нерухомості перевищуватиме зазначені пільгові метри, то платити податок доведеться лише за ті квадрати, які перевищують вищезазначений розмір.
Однак, якщо об’єкти оподаткування використовуються власниками для одержання доходів, тобто надаються в оренду, лізинг або використовуються у підприємницькій діяльності, пільга на них не діє.
У такому випадку ставки податку будуть диференційовані. Для власників квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, - ставка податку не більше 1% мінімальної заробітної плати, у разі перевищення площі - ставка становитиме 2,7 %.
Для власників будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів - не більше 1 відсотка мінімальної заробітної плати, у разі перевищення площі – 2,7 %;
Для власників квартир та будинків житлова площа яких сукупно не перевищує 740 кв. метрів ставка податку становить 1% мінімальної зарплати, а у разі перевищення – 2,7 %.
Для цілей розрахунку податку, пакет інформаційних файлів про нерухоме майно платників податків формуватиметься за даними Реєстру прав власності на таке майно та надаватиметься Міністерством юстиції України до Міністерства доходів і зборів України. На підставі нього останні здійснюватимуть нарахування податку на нерухомість.
На думку експертів, нерухомість виступає яскравим показником рівня доходів платників податків. На сьогодні існує безліч схем ухилення від сплати податків, якою користуються бізнесмени. Вони можуть декларувати мінімальний дохід і сплачувати мізерні суми податків. А нерухомість чітко ідентифікуватиме їх реальний дохід.
Податок на нерухомість - це перспективний інструмент, який здійснить розподіл фіскального навантаження на тих, хто має великі статки, вкладені у нерухомість. Він врівноважить соціальну політику та стане ще одним інструментом наповнення місцевих бюджетів.
