Обласні державні адміністрації тішать своєю активністю в проведенні консультацій з громадськістю. А що можна сказати про їх ефективність?
Наприклад те, що з 20 консультацій пропозиції громадськості враховуються лише в 1-3 випадках.
В середньому від початку року кожна ОДА проводить по 19 консультацій на місяць, враховуючи публічні обговорення, громадські слухання, конференції, теледебати та ін. Щоправда, Одеська ОДА встигає за місяць провести 174 консультації, Київська – 37, а Житомирська від початку року провела їх лише 17.
Враховуючи таку неоднорідність, Центр Політичних Студій та Аналітики спробував проаналізувати ситуацію в країні загалом і виявив цікаву тенденцію. Лише половина обласних державних адміністрацій в змозі надати звіт про проведені консультації, в якому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №996, повинні міститися відомості про врахування пропозицій та зауважень громадськості або причини їх відхилення, а також про рішення, прийняті за результатами обговорення.
Таким чином, учасники консультації, яких може бути більше тисячі, ніяк не можуть дізнатися про результати обговорення, прийняття або причини відхилення їхніх пропозицій. В останні місяці це стосувалося, зокрема, таких важливих питань, як сприяння розвитку громадянського суспільства, реформування місцевого самоврядування, розвиток сільських територій, підтримка та розвиток агропромислового комплексу, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги, соціальна адаптація дітей з особливими потребами та їх сімей в суспільстві, створення госпітальних округів.
При поданні відповідного запиту половина облдержадміністрацій вказує, що відповідна інформація є на сайті. Там дійсно публікуються деякі звіти, але досить вибірково. Багато консультацій чекають на висвітлення з середини квітня попри ствердження працівників ОДА про наявність інформації «на сайті».
Є й інша проблема: низька активність громадян. Кожен другий звіт відзначається фразою «пропозицій від громадськості не надходило»… навіть якщо в обговоренні офіційно взяло участь більше 40 осіб. При цьому предметом обговорення переважно виступають актуальні питання соціально-економічного розвитку області, розвитку сільських районів, розподілу бюджетних коштів, місцевого самоврядування, освіти, системи охорони здоров’я, соціальних проблем, проблем зайнятості, культури, навіть енергозбереження та забезпечення гендерної рівності. Найменше уваги приділяється проблемам національних меншин та використанню ресурсів (земельних, водних і т.д.).
Цікаво виглядає ситуація зі звітами про дослідження громадської думки шляхом соціологічних опитувань (так звані опосередковані консультації з громадськістю). Наприклад, Кіровоградською облдержадміністрацією їх проведено з початку року аж 23, а у звітах подаються лише результати соціологічних досліджень. Таким чином, дізнатися, для чого проводилися дослідження за бюджетний кошт, і які наслідки вони мали, досить складно.
Проте тема консультацій з громадськістю все ж залишається відкритою для громадськості. Так, ЦПСА одержав відповіді на 80% запитів і жодної відмови.
