Що в нас за люди такі? Чи це тільки в Україні чи по всьому світі таке твориться? Що не день то і новина. Сумувати ніколи..
Я тільки два роки тому переїхала жити в Кобеляки до чоловіка. Маю маленького сина. І мене все частіше турбує тільки одна проблема. Біля нашого двору стоять контейнери для сміття. І в них є тільки один плюс - далеко не приходиться ходити. Що ж до мінусів… Першим із них являється те, що у вітряну погоду, все, що не дуже глибоко лежить, летить нам у двір, крім того влітку вони іще й смердять. І оцю всю гидоту має спостерігати і вдихати моє чадо. Я ще розумію, якби я одна така була. Атож тут майже в кожного сусіда є діти. А деяким жителям нашого міста ці проблеми, як то кажуть, «по барабану». Ті кого іще трішки мучить совість, щоб їх не помітили, вивозять сміття вночі. У нас стіни тонкі і тому все чути. Дуже приємно, як ви думаєте, прокидатися від того гуркоту, який воно створює при ударі об дно контейнера чи від того, що п’яна молодь повертаючись додому, викидає туди бляшанки з-під пива чи чогось міцнішого, добре що хоч не в паркан чи двір. А деякі взагалі свою совість десь загубили. Нещодавно один мужчина серед білого дня під’їхав під контейнер, вивантажив з машини пару мішків і поїхав далі. Складається таке враження ніби всі жителі Кобеляк тільки і їздять до нас, бо більше немає де.. Що вже говорити про ті великі гори гілок, листя і всілякої іншої бридоти, які люди залишають під баками. З одного боку добре, що хоч не підпалюють. Бо є іще і такі, які вважають, що якщо вони листя спалили вдома, то зробили добру справу. А інші люди змушені вдихати цей дим. Я іще розумію,коли восени чи весною. А що можна влітку палити? Слів не вистачає. І чомусь, як «закон підлості»: тільки відкриєш хвірточку, щоб у хату ввійшло, хоч трішки свіжого повітря,чи вивісиш білизну, так нате вам сусіди газову атаку, щоб не розслаблялися.
Невже у нас немає хоч трішки людяності і поваги один до одного. Чому кожен шукає тільки вигоду для себе. Ось навіть узяти наших журналістів. (Якщо когось ображу, одразу наперед прошу вибачення. Це лише моє бачення ситуації) Хтось із сусідів уже не витримав і повісив ту славнозвісну табличку з написом «Камера видеонаблюдения». (Чи є вона там чи ні - мені не відомо, а якби я щось і знала, то все одно б мовчала, як партизан). Як тут уже вони, ці шукачі сенсації. Молодці . Швидко спрацювали. І фото зробили і статтю написали. Та яка вам різниця є там та камера чи ні? Адже це все-одно не вирішує повністю проблеми. Як смітили, так і смітять, а воно як смерділо, так і смердить. Я, навіть, була свідком того, як одна людина похилого віку виносила у відрі сміття (в основному папір, пластик і т.д) і замість того, щоб викинути у пустий, на той час, контейнер, висипала його на купу з листя і іншого мотлоху.
Уже декілька номерів поспіль у нашому улюбленому тижневику можна спостерігати рекламу, про те, що редакція газети запрошує на роботу журналістів, замість тих, що працювати не хотіли. А із тих подій, що розгорнулися днями, можна зробити висновок, що деякі з них все ж таки тримаються за свою роботу і руками, і ногами. Купив мій чоловік автомобіль «Запорожець» уже в поганому становищі, вірніше,саму облуду з нього, задля втілення власних задумів. Але так, як машина була без коліс і одразу в двір її закотити ніяк було, залишив на вулиці біля контейнерів, думаючи, що вона уже нікого не зацікавить. Але виявилося, що він помилявся. Малого того ,що якийсь збирач металобрухту встиг вийняти звідти деякі деталі. Так тут іще наша горе-машина стала сенсацією, буцімто уже і автомобілі викидають. Я звичайно ж розумію, що авторові даної статті необхідно було якось привернути до неї увагу. Я вас вітаю. У вас це вийшло. Після цього я наважилась написати . І ось буквально тільки сіла за свою писанину, щоб висловити своє невдоволення нашим суспільством, як загорівся один із контейнерів зі сміттям. Аж руки чесалися сфотографувати. Може знову прославилися б. Але прийшлося бігти допомагати людям гасити. Випадково там опинився і один із очільників міста, який висловився з цього приводу щось типу «А якби згорів контейнер. Він же так дорого коштує». Так, не заперечую, дорого,судячи із тієї ж статті про автомобіль. А про життя людей ви подумали? Не знаю, хто наважився на такий ганебний вчинок. Чи то хтось недопалок укинув у контейнер, чи то, хтось підпалив, адже там було листя. Але якби оце все розгорілося, могли б загинути люди. І знову ж виникає питання, а куди листя дівати? Палити - забруднює повітря, викидати біля баків - погіршує естетичний вид міста, у баки - може викликати пожежну ситуацію… А от якби хоч хтось додумався залишати його на грядці чи у квітнику, то і удобрення б було і кращим би було місто. Прочитала про те, що збираються контейнери перенести до житлових забудов. Я звичайно ж не була б проти, якби і наші кудись поділи. Але ж у тих дворах також граються діти. Хоч хтось подумав про їхнє здоров’я? А в жителів міста хтось спитав, що вони думають про це? Звичайно ж ні. Витратили гроші знову на ті контейнери. А чи не було б краще закупити техніки і придумати, щоб машина кожного вечора виїжджала в спеціально відведені місця і люди, могли виносити туди сміття. Так і контейнери не потрібні і місто чисте і люди задоволені. Хтось спитає: а де ж кошти взяти? Так не тратьте їх казна на що…
Досить болючою являється і тема звалища. Іще два роки тому було відомо, що в Ганджівці його закриють,але ніхто і нічого не зробив для вирішення цієї проблеми. Бо всі одразу думають, що все можна купити за гроші. Дамо тим селянам трошки більше, вони замовкнуть і будуть далі терпіти, як їх топлять у гавні… А не тут то було… Вони взяли і не схотіли, щоб їх городяни «обсирали». А сортувальну станцію вже тоді якось необхідно було будувати або шукати інший вихід. І мені здається, що пройде іще 5-10 років, а вона так і залишиться у мріях, а місто потоне у власних фекаліях..
Коли Україна входила до Радянського Союзу, то і бляшанки люди здавали, і макулатуру, і порядок був. Ви хоч у курсі, що та політика по відношенню до сміття, яка існує у Євросоюзі, раніше була в Радянському… Так нам же хотілося самостійності. Вийшли, стали незалежними. Тепер дійшло, що самі ми нічого зробити не можемо. Знову питання: ЄС чи Росія. І все тому, що своїх мізків не маємо.
Так боляче спостерігати скільки пластикових пляшок і іншого непотребу валяється в лісах. А тут же іще будуть гуляти наші діти. Як добре, що хоч пляжі облагородили. Але знаходяться люди, які чимось не задоволені. Типу заробляють на них гроші. Люди, та я згодна платити за пляж, тільки б там було чисто.
У всіх цих проблемах ми звикли винуватити владу. А потрібно вирішувати проблему в собі. Ніхто ж прибравши в себе в будинку не складає в який куток купку сміття, забувши про нього . Так чому ж ми не можемо не смітити на вулиці. А тому, що спочатку необхідно вимести бруд з голови. А тоді вже братися за якісь більші горизонти.
