Київ – В України є важелі впливу на кримську економіку та забезпечення життєдіяльності півострова. Адже, крім субсидій до бюджету, більшу частину питної води та електроенергії півострів отримує з України. Щоправда, зараз запровадження енергетичної чи водної блокади вдарить насамперед по пересічних мешканцях, а не по самопроголошеній владі Криму. Вирішальний вплив Україна має й на основний фактор кримської економіки – туризм.
Понад 80% питної води та електроенергії Крим отримує з України. А витрати автономії більше ніж на половину забезпечуються завдяки дотаціям із українського держбюджету. Якщо бюджетні субсидії Росія може без особливих проблем взяти на себе, то оперативно забезпечити альтернативне водо- та електропостачання півострова Москва не спроможна.
Щоправда, зараз запровадження блокади вдарить передусім по пересічних громадянах, а не по сепаратистах.
«Україна в такому дражливому становищі. Хоча вона може повністю заблокувати Крим, вона на це не йде і не йтиме, бо там тоді страждатимуть люди, а не окупанти», – каже народний депутат Мустафа Джемілєв.
На його думку, Україна зараз має впливати на ситуацію дипломатично-військовими методами.
«Здається, ми вже перейшли межу, коли достатньо одних дипломатичних заходів. Це такі речі, які варто обговорювати в Генеральному штабі», – зазначає Мустафа Джемілєв.
Щоправда, у подальшому, у разі продовження окупації півострова, Україна зможе поставити питання про тарифи на воду та електроенергію.
«Крим значною мірою покриває власні потреби в газі за рахунок місцевого видобутку. А як вирішити ситуацію з водою? – А ніяк! Навіть за найгіршого розкладу Крим приречений отримувати воду за Північнокримським каналом. Росія має тоді опікуватися тим, як фінансувати цей обсяг води. Так само і з електроенергією», – каже перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
Один із найважливіших факторів кримської економіки – курортний сезон. За даними головного управління Міндоходів і зборів у Криму, саме надходження від туризму формують левову частку прибуткової частини бюджету автономії, багатьох міських та районних бюджетів.
«Курортний сезон 2014 року, можливо, вже зірваний. І це втрати не лише для бюджету автономії, а насамперед для пересічних громадян, які заробляють на туристах. Це той ризик, який перекрити неможливо за рахунок російських бюджетних коштів», – стверджує Ярослав Жаліло.
За даними Міністерства туризму та курортів автономії, за минулий рік у Криму відпочило близько 6 мільйонів осіб, із яких 4 мільйони – громадяни України. Також важливим є той фактор, що більшість туристів дістається півострова залізницею, а сто відсотків залізничного сполучення із Кримом забезпечується через територію України. Тож перспективи найближчого курортного сезону залежать саме від урегулювання ситуації між Сімферополем та Києвом.
