Журналісти "ЕХО" зустрілися з кримчанами, аби з перших вуст дізнатися про ситуацію на Кримському півострові.
Марина з чоловіком та трьома дітьми проживає в Автономній Республіці Крим у місті Євпаторія. В цілях безпеки вона попрохала не називати її прізвища, аби вберегтися від можливих переслідувань. Тому ми і не стали на цьому наполягати.
— Мій чоловік вже близько двадцяти років проходить службу в одній з частин Євпаторії, — розповідає жінка. — Коли російські війська окупувати Кримський півострів, то я дуже злякалася. Адже через деякий час вони почали погрожувати розправою сім'ям українських військовослужбовців. І я злякалася за життя своїх дітей. Адже щодня вони ходять до школи вулицями Євпаторії. Мало чи що може статися…
Марина розповідає, що військова частина, де проходить службу її чоловік, зараз заблокована. Українських військових часто переконують скласти так звану "присягу Криму" і перейти на бік російських окупантів. Та чоловік Марини запевнив, що буде вірний українській присязі до кінця і не перейде на сторону ворога.
— Тільки-но все почалося, мій чоловік попрощався зі мною і пішов, як на війну. Потім він подзвонив мені і сказав, щоб ми їхали подалі з Криму. Адже будучи заблокованим в частині, побоюється за нашу безпеку. Тому за три години ми зібрали речі і виїхали. Приїхали до Кобеляк, бо тут проживають мої родичі. І скільки ми тут пробудемо — я навіть уявлення не маю, — сказала жінка.
Марина розповіла, що сьогодні заблоковані військові не мають жодної інформації. У них відключені українські телеканали. Інтернет також відсутній. Тому про всі новини дізнаються від своїх рідних по телефону.
— На щастя, я маю змогу часто спілкуватися зі своїм чоловіком, — продовжує розповідь жінка. — Я регулярно дзвоню йому, підтримую та розповідаю про всі новини, які я чую з телевізора.
Вона також зазначила, що найнебезпечніше сьогодні в тих військових частинах, де є склади зі зброєю. І наші військові зі зброєю в руках їх охороняють. Щодо ситуації на самому півострові, то вона сказала, що на вулиці російських окупантів особисто не бачила.
— А я видел военных, когда с школы домой шел, — перебиває жінку її син, років десяти. — Они стояли на улице в масках и с автоматами.
— Страшно тобі було? — питаємо ми.
— Нет. А чего мне бояться? — відповів хлопчик.
Що стосується настроїв населення, то Марина розповіла, що вони різні. Так, багато людей, за її словами, дійсно хочуть, аби Крим був у складі Росії. Мовляв, вони сподіваються, що рівень їхнього життя тоді буде кращим.
— Я намагалася пояснити людям, що це не правда. І жити краще вони не будуть. Та мене мало хто слухає. Натомість кримські татари, яких в Криму велика кількість — всі хочуть бути в складі України, — каже жінка.
Ми цікавимося в кримчан, що вони планують робити далі. Марина розповідає, що поки всі чекають на референдум, який відбудеться в неділю. Хоча і не сумнівається, що він буде сфабрикованим.
— Якщо, все ж таки, Крим стане частиною Росії, то ми будемо переїжджати звідти на материкову Україну. Мій чоловік ніколи не перейде на сторону російських окупантів. Він вірний своєму народу. Та сьогодні мені страшно. Страшно від того, що може розпочатися війна. Хоча я навіть думати зараз про це не хочу. Вірю, що все налагодиться.
Ну а поки що, Марина з дітьми залишається в Кобеляках. Принаймні, до того часу, поки ситуація на Кримському півострові загрожує їхньому життю та здоров'ю.
До речі, усвідомлюючи реальну загрозу життю і здоров’ю кримських татар та всіх інших жителів Криму, чиї домівки опинилися в окупації російських військовослужбовців, багато жителів нашого міста висловили їм підтримку і запрошують до себе на тимчасове чи постійне проживання. Зокрема, з такою ініціативою виступив депутат міської ради та власник готелю "Ворскла" Володимир Рева. За його словами, він, хоч і сьогодні, готовий прийняти не менше двадцяти людей з Автономної Республіки Крим. Також він пообіцяв, що всі кримчани будуть обігріті і нагодовані. Так само готові прихистити кримчан не одна кобеляцька сім'я. Секретар міськради Сергій Галушко нарахував близько десяти сімей, які за його словами, сьогодні готові прийняти жителів Криму.
