До написання цього листа мене змусили останні події в рідному селищі Білики.
Коротка передумова історії: з «давніх-давен», а саме з 60-х років ХХ століття, на центральній площі Біликів стояв пам’ятник в ті часи «вождю світового пролетаріату» Володимиру Леніну.
Біля нього дзюркотів чудовий фонтан, милувала око клумба. Тут розпочинались паради на 7 листопада, 1 та 9 травня. А молодята, за традицією, завжди покладали у його підніжжя квіти.
Часи змінились: Ленін уже не вождь, фонтан не працює, клумби немає, весільних квітів теж. Але пам’ятник стояв і нікому не заважав. До речі, завдяки піклуванню ветеранів селища він виглядав охайно, завжди був пофарбований. Тільки чомусь здавалось, що дуже сумно дивився вдалину.
Над країною проносились буревії, змінюючись часами відносного «благополуччя».
2003 рік — помаранчева революція, надії на світле майбутнє, «Кучму — геть!». Кучма пішов тихо, спокійно. Нова влада, засукавши рукава, взялась за діло: ділили портфелі, заводи, привілеї і таке інше…. Ну, що вам розповідати, ви ж самі жили, бачили.
А пам’ятник стояв. Він у тому ж не винен був.
2010 рік — люди, втомившись від недієвої влади і прагнучи хоч якоїсь стабільності, учергове наступають на ті ж самі граблі. І, як висновок, у керма — Янукович із «командою рехворматорів». Ну, чим закінчились ці «рехворми», це вже нова історія: повний розвал і розкрадання країни. Так ще ж і піти тихенько, як Кучма, Янукович не захотів. Розстріляний і спалений Київ — результат його «уходу».
На хвилі народного гніву, точніше, по інерції, пішла чергова перебудова всього і всіх.
Дійшла черга й до пам’ятників Леніну. А як же! Хто ж винен, як не він? У Кобеляках із цього приводу відбулося справжнє шоу, організоване, не піднімається рука написати «священиком», просто якимось «шоу-меном» Кулічковським.
А в Біликах пам’ятник стояв, бо так вирішила громада селища! Депутати селищної ради провели опитування жителів, більша його частина висловилась за те, що пам’ятник не потрібно чіпати! Невже інших проблем немає?
Та стояв пам’ятник до 18 березня, коли невідомі (а може і відомі) вночі, як злодії, приїхали і знівечили його. І вже вранці всі мешканці Біликів побачили «чудову ілюстрацію». Ці зловмисники своїм вчинком прямо заявили, що від вас, шановний народе України, від вашої думки нічого не залежатиме! Не подобаються наші зміни, то спочатку проводитимемо їх тихенько вночі. А згодом, коли сили наберемось, то вже діятимемо вдень і з автоматами! І що ми змінили: шило на мило?
Зараз ситуація в країні напружена, мабуть, найбільше за ці 22 роки незалежності! Що там говорити, ми фактично живемо в час іноземної інтервенції на територію України зі сторони одного з трьох гарантів нашої недоторканності, у обмін на відмову від третього в світі ядерного потенціалу. А решта два тільки пальчиками сварять. А йому, як говорив герой улюбленої комедії, — до лампочки.
Країна фактично без нормального керівництва, бо Турчинова з Яценюком навіть в Україні серйозно ніхто не сприймає. Тобто, у нації немає лідера, який би її повів.
Крим уже не наш, теж саме може бути і з Східною Україною, а влада, замість наведення порядку, збирається воювати з Росією і бере кредити на озброєння.
Оце — правильно! Свою армію розпродали, тепер чужий непотріб скуплятимем за три шкури. А що? Війна ж усе спише!!!
Люди добрі, схаменіться! З ким ви збираєтесь воювати? Ви хоч на карту подивіться, зрівняйте територію Росії і України! І це при тому, що Путін свою армію не розпродував, а постійно посилював!
Гарячі голови, ви розумієте, що таке війна? Це буде не десь там, по телевізору, а тут, у нас: у Кобеляках і Біликах, Полтаві і Кременчуці, Києві і Львові! Ви хочете сидіти разом із дітьми в бомбосховищах і здригатись від думки, що зараз загинете? Дивитись, як горять ваші будинки і майно? Думати, чим нагодувати дитину або чим лікувати, якщо вона захворіє? А ще страшніше — як уберегти від загибелі та наруги своїх дорослих дітей? Адже бомби не розбиратимуть, де мирний житель, а де — солдат! А на війні спливе вся погань: садисти, убивці, мародери, ґвалтівники. Як і чим ви від них будете захищатись?
Поганий мир — краще доброї війни. Треба з Росією не воювати, а домовлятись! Зараз Україна не в тій ситуації, коли може диктувати свою волю! Щоб щось змінити на краще, нам потрібен МИР!!! Яценюк із Турчиновим і «сотоваріщі» воювати з автоматами в руках не будуть. А в м’ясорубку кинуть наших чоловіків, синів, братів! І за що вони воюватимуть, за що гинутимуть?! За кращу долю? А для кого? Для українців? Ага, якраз! Подія з пам’ятником у Біликах показала, що нас як вважали бидлом, так і вважають! І на нашу думку начхати всім, хто зараз знаходиться при владі. І якщо вони надумали зносити пам’ятник, то сто відсотків це зроблять. Хочеться спитати тих, хто стояв на майдані три місяці: ви за це мітингували, нариваючись на кулі снайперів, за війну, за повну катастрофу в Україні? Ви цього хотіли? Напевно, що ні! То чому мовчите зараз? Стомились? Чому не вимагаєте від керівництва держави, щоб вони не допустили війни? Чому не закликаєте їх провести не тільки президентські, а парламентські вибори 25 травня? І не для 450 депутатів, а достатньо буде і 100, по 4 від області. Дивись, ще й зекономимо. Чому не проводиться конституційна, податкова, медична реформи? Хочеться сказати і теперішній владі: замість того, щоб готуватися до війни та гребти під неї кредити, краще спрямуйте свою енергію на встановлення миру в державі, примирення Сходу і Заходу, відбудову України, повернення в скарбницю награбованого. І звертайте увагу не тільки на Януковича та його оточення, а і на себе подивіться. Бо, можливо, і у вас є що повернути? Мені іноді здається, що нова влада спеціально веде до війни, щоб люди і за них не взялись! Не стали їздити маєтками Турчинова, Яценюка, Ющенка та інших. Якщо ж це так, то справи в нас ще гірші, ніж здаються! Тоді Україні допоможе лише Бог!
Тяжко думати, що вислів «вся біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна» такий правдивий. Та, дивлячись на нашу «еліту», я не бачу серед них людей, кому вона насправді потрібна! Спаси нас, Боже!!!
А пам’ятники — не винні!
