Досвід переїзду заради роботи є більше ніж у половини українських офісних співробітників. Найчастіше переїжджають із меншого населеного пункту до більшого (35%), у той час як навпаки — із більшого міста до меншого — переїжджало тільки 7% респондентів.
Незважаючи на те що про переїзд за кордон задумуються 93% офісних працівників, досвід переїзду до іншої країни є лише в п’ятої частини офісних співробітників. До країн СНД їздили працювати 4%, до країн Європи — 8%, до США або Канади — 3%, в Азію — 2%, до інших країн світу — 3%. Чим досвідченіший співробітник, тим більший у нього досвід закордонних переїздів. Так, серед тих, кому до 25 років, досвід еміграції є тільки в 10% респондентів, серед людей 25-35 років пробували працювати за кордоном 19%, серед тих, кому більше 35, такий показник уже 33%.
Найбільш мобільні — співробітники готельно-ресторанної та будівельної галузей, а також ТОП-менеджери. Менше, ніж інші, переїжджають банківські працівники і маркетологи.
Проте, незважаючи на відносно високу мобільність, часто переїжджати офісні співробітники не люблять. Як правило, йдеться про один (57%) або два-три (33%) переїзди. Тих, хто переїжджає часто, дуже небагато — 10%. Серед жінок більше тих, хто переїхав лише один раз (68% жінок і 50% чоловіків), а ось серед чоловіків більше любителів частої зміни обстановки. Наприклад, тих, хто переїжджав більше трьох разів, — 6% жінок і 13% чоловіків. Високі показники мобільності в людей старших 46 років, як правило, на керівних посадах. Серед проф. сфер лідерство за кількістю переїздів закріпилося за готельно-ресторанною галуззю, будівельним бізнесом і агросферою.
Прийняти рішення про переїзд просто: хтось погодився майже відразу (49%), комусь знадобилось небагато часу (39%) і тільки 12% довго думали і ретельно зважували всі аргументи «за» і «проти».
Найпопулярніші мотиви переїзду — економічні. Так, четверта частина тих, хто змінював місце проживання (26%), зробили це тому, що в іншому місті або регіоні була можливість заробляти значно більше. Ще чверть (21%) переїхали від безвиході — у місті або країні проживання вони не змогли знайти гідну роботу. На третьому місці — бажання професійно розвиватися і наявність цікавих пропозицій від закордонних роботодавців.
На думку респондентів, найскладніше при зміні місця проживання те, що друзі та близькі далеко (28%); також непросто адаптуватися до роботи, паралельно звикаючи до нових умов життя (17%); багато хто нарікав на складності облаштування побуту «з нуля» (17%). Особливих складнощів у опитаних не викликали мовні або культурні відмінності, необхідність налагоджувати нові стосунки або необхідність звикати до нового міста.
Незважаючи на всі складнощі зміни місця проживання, переважна більшість респондентів (68%) задоволені тим, що зважились на такий крок. Ще четверта частина опитаних хоча й не шкодують про прийняте рішення, але особливих змін у житті не помітили. І тільки 4% у підсумку не задоволені прийнятим рішенням, а 6% ще не можуть визначитися зі своїми оцінками.
Відмовились від роботи в іншому місті тільки 30% респондентів. Найпопулярніші причини відмови: неприваблива пропозиція (39%), особисті або сімейні обставини (34%). Значно рідше відмовляють потенційному роботодавцю, оскільки подобається поточна робота (19%), або навпаки надто не подобається можлива компанія (12%) чи регіон переїзду (14%).
Дані були отримані в результаті опитування зареєстрованих користувачів сайту hh.ua, проведеного в лютому 2014 року. В опитуванні брали участь 11 406 респондентів із різних регіонів України.
