1 червня у світі відзначають Міжнародний день захисту дітей. За традицією, що склалася, напередодні цієї дати прийнято говорити про те, як захистити дитину від насилля в сім’ї та суспільстві. На щастя, відсоток дітей, які потерпають від насилля, в Україні невеликий, проте, існує інша проблема, яка стосується усіх дітей без винятку – критична ситуація на споживчому ринку, коли навіть заможна родина незастрахована від придбання продуктів чи товарів, які згубно вплинуть на здоров’я її сина чи доньки. Адже ні для кого не секрет, що висока ціна вже давно перестала служити гарантією високої якості, а інформація на маркуванні далеко не завжди відповідає дійсності.
Причиною, стала повна відсутність контролю за виробництвом продукції з боку держави. Як відомо, державний нагляд відмінили ще два роки тому, хоча ще задовго до цього його результативність і без того було зведено нанівець, адже про кожну свою перевірку держінспектори були змушені попереджати за 10 днів до її початку. Нині ж, державного нагляду більше не існує; вкрай обмежені повноваження санепідемслужби; управління захисту прав споживачів, яке перевіряє товар уже безпосередньо в торгівельній мережі, працює в умовах обмеженого фінансування та повної відсутності власної випробувальної бази, тож перевірки здебільшого зводяться до ознайомлення з документами на продукцію.
Одним з основних документів, який донедавна мусив пред’явити продавець, був сертифікат відповідності, в усякому разі обов’язковій сертифікації підлягала продукція, яка знаходиться в «групі ризику». Останнім часом в цю групу входив увесь асортимент продуктових крамниць, а також одяг та взуття для дітей, послуги з розміщення та харчування, в тому числі ті, які надаються дитячими оздоровчими закладами. Процедура сертифікації передбачала обов’язкові лабораторні випробування продукції, періодичні технічні нагляди за її виробництвом та контроль за негайним усуненням підприємством можливих виявлених недоліків. На сьогоднішній день з вищезазначеного переліку збережено лише обов’язкову сертифікацію алкогольних і тютюнових виробів, які не мають жодного стосунку до дітей та дитяче харчування (суміші для дітей з народження до року).
Якість, а головне, безпечність всіх інших товарів для малечі залишається винятково на совісті суб’єктів господарювання, більшості з яких вкрай важко утриматися від спокуси отримати надприбутки за рахунок здешевлення виробництва своєї продукції чи відвертої її фальсифікації. Зокрема, у продажу нерідко можна зустріти дитячий одяг чи постільну білизну у складі яких значиться «100% cotton», хоча варто лише доторкнутися до цих виробів, аби зрозуміти, що перед Вами не що інше, як 100% синтетики. Ніхто не перевіряє й якості барвників, які використовуються при їх виробництві, деякі з них можуть містити важкі метали та небезпечні канцерогени, які потрапляють в організм через пори шкіри. Тож річ, що «безбожно линяє», особливо ту, від якої залишаються сліди не лише під час прання у холодній воді, а й безпосередньо під час контакту з тілом, краще викинути відразу ж.
Не меншу небезпеку становлять і іграшки, які малюки мають звичку тягти до рота, пригортати до обличчя, вдихаючи токсичні речовини, якими можуть бути насичені дешеві китайські забавки, що абсолютно безконтрольно ввозяться та реалізовуються на території України. Сировиною для подібних виробів у Піднебесній країні, зазвичай, служать різноманітні відходи виробництва, зокрема, токсичні гума та поролон, фарби, що миттєво вилущуються та витираються, штучне хутро, яке могло провалятися невідомо скільки й невідомо де.
Тож на іграшки для наймолодших обов’язково мають бути декларації про відповідність продукції вимогам міжнародних стандартів. Такі декларації, зазвичай, має лише продукція вітчизняних виробників, а ось імпортована із-за кордону, ввозиться без будь-яких документів, отже, висновки робіть самі. Пам’ятайте, в першу чергу варто відразу ж відмовитися від іграшок, які мають неприємний запах, адже вони можуть бути джерелом формальдегіду (подразнюючий газ, що викликає дегенеративні процеси в тканинах та органах).
На жаль, не підлягають ні обов’язковій сертифікації ні декларуванню засоби для тримання на воді, без яких не обходиться жоден купальний сезон: надувні матраци, жилети, кола, рукавчики тощо, які масово везуть в Україну з того ж таки Китаю. Оскільки ця продукція не проходить належних випробувань, її варто використовувати лише для «підстраховки» маленького плавця, але повністю довіряти їй життя своєї дитини, відпускаючи її саму на велику глибину, ні в якому разі неможна.
Відсутність належного контролю призвела до того, що серед величезного асортименту продуктів харчування, навіть уважному та обізнаному споживачеві непросто обрати дійсно якісні. Адже підприємливі ділки запросто підсунуть Вам спред замість вершкового масла, продукт сирний, сметанний чи згущений замість традиційної, виготовленої з молока корисної продукції. Причому одне й теж підприємство може мати кілька технологічних ліній: на експорт (де використовується якісна натуральна сировина) та для внутрішнього ринку (де вона частково чи повністю замінюється гідрогенізованим рослинним жиром, генетично модифікованою соєю, штучними підсолоджувачами тощо). Пояснення цьому просте: на території інших держав вимагають неухильно дотримуватися вимог їхніх стандартів і того, хто знехтує цим правилом, просто викинуть з ринку. В Україні ж навпаки, той, хто виробляє низькосортну продукцію, автоматично опиняється у виграші, адже у нього значно менші затрати.
Подібну політику можна без перебільшення порівняти з геноцидом нації, адже за даними статистики, з кожним роком кількість школярів, у яких лікарі констатують ті чи інші проблеми із здоров’ям, збільшується. Серед дитячих недугів почастішали не лише звичні алергії та сколіози, а й дискінезії жовчовивідних шляхів, підвищений рівень ацетону в крові, регулярний головний біль, проблеми з нирками та зором. І чи не найголовнішу роль тут відіграє те, чим харчуються наші діти.
Як доводять останні дослідження вчених, левова частка імунітету людини формується саме в кишечнику і напряму залежить від того, отримує організм увесь комплекс необхідних речовин, чи людина тільки дурить себе, втамувавши почуття голоду «мертвою», бідною на вітаміни та мікроелементи їжею, яка лише засмічує внутрішні органи, осідаючи у вигляді шлаків та токсинів.
На жаль, саме до розряду «мертвих», а точніше сказати шкідливих для здоров’я продуктів і належать всі вищезгадані «продукти-імітатори», а також вся «смакота», яку так полюбляють споживати наші діти: чіпси, сухарики, жуйки, чупа-чупси, газовані напої, шоколадні, а частіше псевдошоколадні батончики, глазуровані сирочки, крекери. Більша половина представлених у торговельній мережі морозива, печива, цукерок, мармеладу та тістечок не принесуть Вашій дитині нічого, крім зайвих кілограмів, токсинів та шлаків.
Та якщо стосовно сухариків та чупа-чупсів батькам ще під силу провести роз’яснювальну роботу зі своїм чадом та зрештою суворо заборонити чи обмежити вживання ним подібного непотребу, то основні продукти харчування, такі як масло, молоко, м’ясопродукти, сир, сметана мають бути у нашому раціоні щодня. Отже, держава не повинна повністю самоусуватися від контролю за їх якістю та безпечністю, адже без перебільшення йдеться про збереження генофонду нашого народу.
Виробники ж, які прийшли в бізнес не на один день і дорожать своїм іміджем, продовжують сертифікувати свою продукцію в добровільному порядку. Тож споживачі повинні шукати такі вироби у продажу, адже вже сам факт, що підприємство пішло на додаткові витрати, щоб провести випробування та на практиці підтвердити якість та безпечність своєї продукції, вже говорить про те, що такого суб’єкта господарювання варто підтримати.
