Коли харків'яни Яна та Євген купували в кредит дорогу весільну подорож на Кубу, вони й не думали про те, що ця поїздка через кілька років поставить їхні відносини на межу розлучення.
"Ми планували погасити кредит через півроку, але у чоловіка не заладилося з роботою і ми перекредитувалися в цьому банку, потім - ще й у кредитній спілці, а потім нам почали телефонувати колектори, погрожувати судовими розглядами та продажем нашого майна. У сім'ї почалися скандали. Ми були змушені продати машину, щоб розплатитися за боргами", - розповідає Яна. У підсумку поїздка на Кубу, яка коштувала молодятам на самому початку три тисячі доларів, обійшлася майже в сім тисяч доларів. Але ця історія не стала для них наукою. Лише через пару місяців родина знову набрала кредитів на побутову техніку та обзавелися кредитками.
Тягар боргів
За інформацією Національного банку України, на кінець 2013 року, українці позичили у банків понад 190 млрд гривень. На той момент у населення на руках знаходилося трохи більше 200 млрд гривень, тобто, українці витратили грошей в два рази більше, ніж вони заробили.
Причому як з'ясувалося, позичають у банків гроші українці не лише на дуже дорогі й невідкладні проекти - купівлю житла, лікування, вкладення в бізнес, а й на найбільш розрекламовані споживчі товари.
Так, за інформацією НБУ, з 131,5 млрд грн кредитів, це майже 70%, видані на покупку автомобілів, мобільних телефонів, ноутбуків, побутової техніки, одягу, взуття. І лише 54,7 млрд грн, - тобто, близько 30% від загальної суми виданих кредитів, - пішли на придбання житло, будівництво та реконструкцію нерухомості.
При цьому з 75,9 млрд гривень кредитів НБУ відніс до проблемних кредитів - позик, які українці не в змозі повернути. Виходить, що кожен п'ятий українець, який отримав кредит, не може його погасити.
"Лише 10% моїх "клієнтів" були люди, які не могли розплатитися за боргами з якихось об'єктивних причин - сталося щось серйозне - хтось захворів, скоротили на роботі та ін. Вони брали кредити на щось вартісне - докредитувались на покупку авто, вкладали гроші в освіту або намагалися почати свій бізнес", - розповідає Максим Калюжний, екс- співробітник колекторської компанії.
А ось велика частина проблемних кредиторів, за словами Максима Калюжного, якраз набували в кредит модні товари та послуги - дорогі смартфони, планшети, плазмові телевізори, меблі тощо.
Національні особливості
Примітно, що основна частина проблемних кредиторів ще, як правило, люди з вельми середнім й не завжди стабільним джерелом доходів.
Ще один штрих до портрета стандартного українського позичальника: брати кредити схильні найбільше чоловіки віком 25-34 роки. Такі дані минулого року оприлюднило "Бюро кредитних історій".
"У вас дивні люди - вони економлять на поїздках у громадському транспорті, спорті, купують середньої якості їжу, але у багатьох є одразу кілька дорогих моделей смартфонів. До цього складно звикнути", - говорить німець Девід Фішер.
"У нас великий попит на кредитки, причому користуються ними люди для оплати рахунків у ресторанах, покупок дрібної побутової техніки та одягу. Дивно, чи рахував хтось, скільки коштуватиме пересічна сумка, пошита у Китаї, та куплена тут в кредит під 60% річних. Адже часто так буває - речі вже викинули на смітник, а борги по кредиту ще виплачуються", - відзначає Вікторія Луцька (прізвище змінено), яка займається оформленням кредиток в одному з великих банків.
Однак, сідають на "кредитну" голку не лише молоді українці, які бажають відповідати модним уявленням серед однолітків, а й літні українці, пенсіонери з досить скромним доходом.
"Батьки пішли в один великий мережевий супермаркет за новим електрочайником, але побачили кредитний відділ і вирішили купити в кредит ще й плазмовий телевізор. Представники банку їм сказали, що кредит безвідсотковий, як з'ясувалося в покупку була закладена якась страховка, в підсумку переплата тільки за рік по телевізору склала б більше ніж 2,5 тисячі гривень. При тому, що телевізор коштував 5,5 тисяч", - нарікає Дмитро Шевченко, киянин.
"Ми - суспільство споживання. Подивіться, скільки у нас глянцевих журналів, які розповідають нам про модні, статусні, коштовні речі. У Польщі, наприклад, таких видань на порядок менше, при цьому поляки живуть багатше за нас", - говорить Наталія Процьків, маркетолог.
Девід Фішер наводить у приклад свого українського знайомого дизайнера, у якого є куплений у кредит Bentley, візитні картки із золотим тисненням, але немає нормального зимового взуття та, часом, йому доводиться жити на кілька сотень гривень на місяць, до того ж він відкладав візит до лікаря, тому що його послуги були йому не по кишені. "У вас кажуть: хороший понт - дорожче грошей. Нам цього не зрозуміти. Я знаю багато німецьких мільйонерів, які їздять на дуже скромних й стареньких авто", - говорить іноземець.
Соціальні нюанси
Таку народну любов до життя в кредит пояснюють різними причинами. Психолог Олена Довга вважає, що таким чином українці досі компенсують радянський дефіцит. "У радянський час усе було однакове - ні імпортного одягу, ні техніки. Коли кордони відкрили, товар завезли, але грошей у людей не було - на допомогу прийшли кредити", - пояснює Олена.
"У цьому плані українці схожі на дітей, які побачили іграшки. Вони не думають, чи потрібні їм такі покупки і як вони будуть віддавати ці борги", - вважає Девід Фішер.
На думку колишнього колектора Максима Калюжного, більша частина кредитів взята від неграмотності і під тиском реклами. "Зверніть увагу на доступність кредитних грошей - від банків до всяких оголошень на стовпах. Люди ведуться на рекламу й не хочуть вникати та підраховувати реальну вартість "вигідного" кредиту. Головна проблема позичальників - небажання думати головою, адже як показала сьогоднішня криза - люди нічому не вчаться, й скоро у нас знову буде хвиля неплатежів за кредитами, 2009 рік нікого так і не навчив", - прогнозує колишній співробітник колекторської компанії.
