Суспільство споживання, як відомо, разом із величезною кількістю переваг, має можливо й, менше, але достатньо недоліків. І мається на увазі зовсім не нав’язлива теза про загальну бездуховність, моральну та інтелектуальну деградацію більшості членів соціуму. Хоча не можна забувати й про цю проблему.
Та все ж більшість громадян знову ж, в основному переймаються проблемами матеріальними. Адже чим більше товарів та послуг споживає людина, тим більше недоліків вона в них виявляє. Це – аксіома. Як не потребує доведення. У радянські часи було простіше. Якщо мова йшла про вибір легкового автомобіля то це були «Жигулі», «Волга» або «Запорожець». Якщо потрібно було купити м’ясо, то його в асортименті було два види - з кістками та без них. Іншої альтернативи радянська торгівля не надавала.
Натомість зараз очі розбігаються від реклами, а свідомість потьмарюється від привабливих пропозицій. І навіть попри обмеженні матеріальні можливості, українці купляють і споживають. І частенько після цього розуміють, що їх обдурили. Або, в кращому випадку, не справдились сподівання щодо якості товару.
І починається найцікавіше – проблеми із захистом своїх прав. Теоретично, в Україні є служба, яка має цим займатися. Мова йде про Державне управління захисту прав споживачів. Але, на жаль, його можливості обмежені, як законодавчо, так і матеріально. Наприклад, так процедура, як товарознавча експертиза, потребує залучення висококваліфікованих фахівців, матеріальних та інтелектуальних зусиль. І нібито держава в своєму управлінні і кошти на ці потреби виділяє. Але цих асигнувань катастрофічно не вистачає. Ігор Жорняк, спеціаліст Управління по захисту прав споживачів, відверто зізнається що за десятиліття роботи в цій установі ще жодного разу не відправляв яку-небудь продукцію на товарознавчу експертизу. За його словами, це прерогатива виключно обласного керівництва. Та й бюрократична процедура виписана так, що для отримання всіх необхідних узгоджень потрібно кілька місяців.
Тому й не дивно, що десятки громадян не сподіваються на державні органи. Вони воліють самостійно оплатити потрібні експертизи та найняти юристів. Це – дорого. Але більш ефективно, аніж сподіватись на безкоштовну допомогу з боку держави. Шкода лише, що більшість українців не в змозі заплатити за послуги приватних фахівців.
