Чи не найболючішою темою для села були і є закупівельні ціни на молоко. Ні законодавчо встановлені мінімуми, ні дотаційні механізми не підвищують ціни й не поліпшують настрою селян. Терпіти й мовчати вже несила: хтось демонстративно виливає молоко, хтось лише погрожує, а хтось на знак протесту по тижню не здає молоко заготівельникам, але, не знаходячи іншого виходу, мусить знову віддавати за безцінь, бо, мовляв, гривня — теж гроші. А в магазинах та супермаркетах молочні продукти не втрачають своїх цінових позицій. Доки це триватиме? Питання поки що без відповіді…
У Сухій Маячці навіть сходка села з районним керівництвом була організована з цього приводу. Зібралися здавачі молока, тобто, власники корів. Усього на території цієї сільської ради люди утримують 75 корів (Суха Маячка — 27, Ленінове — 30, Оборона Рад — 18). На порядоку денному стояли питання ціни на молоко та роботи самих заготівельників.
А суть проблеми, за словами селян, які зібралися, така: заготівельник молока Пісковий абсолютно монопольно диктує свої умови. Люди вимушені здавати йому молоко по абсурдній і смішній ціні: 2,20 гривень за літр. Аналізи на жирність беруться дуже рідко, причому їх результати люди ставлять під величезний сумнів і абсолютно з ними не погоджуються. Жирність їхнього молока, за словами збирача, дуже далека від базисної. Люди не вірять цьому і хотіли б здавати молоко іншому заготівельнику. Та молоковози конкурентів, за словами селян, сюди загадковим чином не доїжджають. А якщо і доїдуть, то днів через три кудись зникають.
Є ще один заготівельник молока, Вергелець, якого місцеві хотіли б бачити на своїй території. На це голова райдержадміністрації Володимир Паршевлюк повідомив, що він мав розмову із вищезгаданим Пісковим. Останній розповів, що вони з Вергельцем представляють одну велику корпорацію, тільки є різними збирачами.
Володимир Паршевлюк зауважив, що районна влада повинна забезпечити людям можливість здавати молоко за максимально прийнятною для них ціною та захистити виробників від неправомірних дій заготівельників.
— Я хочу дізнатися, яка зараз тут ситуація: як у вас Пісковий бере молоко, по якій ціні, чи вона вас влаштовує, чи вам потрібен інший заготівельник молока, — запитав голова РДА.
— Не влаштовує нас Пісковий! — одноголосно зашуміли люди. Піднялася якась жіночка:
— Я пропоную, щоб Піскового убрати. Бо це людина не конкретна. Ну от скажіть, як це може бути: поряд з нами село Чапаєве. У них зимою 9 гривень давали, у нас — 7.50 гривень. Ми цікавимося, чого ж так, а нам відповідають, що то Пісковий сказав так робити. Молоко все ллють в одну бочку, то як отой аналіз на жирність можна дізнатися у нас і в них, коли воно змішується. А при нас аналізи ніхто не робить. Ми вважаємо, що Пісковий не потрібен тут. Хочемо другий молоковоз і другого заготівельника. Зимою приїжджала один раз з Полтави якась жіночка, п’ятнадцять гривень за банку дала. На другий день її вже не було. Дзвонимо до неї, питаємо, чого ви не приїжджаєте. Вона відповідає, що їй заборонив її директор, бо тому подзвонив Пісковий і сказав, щоб не ліз на його територію. Ми такого терпіти більше не будемо! Регіоналів же вигнали, як не важко було, так що ж, не виженемо цього заготовача?
Емоції зашкалювали. Присутні кричали і перекрикували один одного, намагаючись сказати по суті одне і те саме. Та людей можна зрозуміти. Адже в нашій державі селянам руки викручують справно, при цьому абсолютно не вникаючи у тяжку дійсність сільського життя: корова ж самим повітрям не живе…
У наш час молодь не хоче або не має змоги тримати корівчину. А хто і тримає, то це їм така мука, що і описати важко. І дві гривні за літр молока дають. Ну що ж це за ціна? У магазині ж воду продають, а не те, що селяни здають, а ціна яка в супермаркеті: вісім гривень за літр. І тепер люди справедливо задають питання: а де ж дівається оця різниця в шість гривень? Хоч би вже половину їм платили…
— На фермах молоко беруть по 4 гривні, у нас — по 2.20 грн. Невже в селянина, в отої бабусі, яка годує корівку травою, дертю й буряком, гірше молоко, ніж на отих біодобавках, що шурують на фермах, щоб більше літрів було?! Це істинна правда, і якщо хто скаже, що не так, — я зроду не погоджусь. Якщо ви наша влада, допоможіть нам, захистіть нас, дайте нам гідну ціну і потребуйте з них якість, — чистосердечно виговорилась ще одна охоча.
Сходка тривала, як урок в школі: сорок п’ять хвилин. І результат її такий: вирішили звернутися до лабораторії, аби ті приїхали і визначили жирність молока, щоб люди самі краще орієнтувалися і не давали заготівельникам спекулювати цим показником. Районне керівництво пообіцяло селянам знайти ще одного заготівельника молока, щоб їх на території сільської ради було, як мінімум, двоє, аби забезпечити справжню і чесну конкуренцію між підприємцями.
