Жахлива трагедія сколихнула всі Яреськи у Шишацькому районі на Полтавщині. Віталія Дмитренка, уродженця цього села, 9 вересня, близько 15-ї години дня у Кіровограді до смерті закатували п’яні командири 42-го добровольчого батальйону місцевої територіальної оборони за те, що він вимагав оформити його як солдата Збройних Сил, що відправляється воювати в зону АТО.
Сам Віталій у 2012 році повернувся з військової служби в Криму, на власні очі бачив, як командири торгували зброєю, що тепер націлена на наших українських військових у Донбасі. Тому про бездарність і продажність силовиків знав не від когось, а сам усе те пережив. Нещодавно Віталій відгукнувся на повістку Шишацького райвійськкомату поповнити ряди Збройних Сил, що воюють на Донбасі.
3 вересня він відбув у Кіровоград, де, як йому сказали у військкоматі, мав пройти двотижневу підготовку. Тим часом Яреськівський цукрозавод, де він працював, придбав для нього бронежилет і передав матері з тим, що Віталій перед відправкою в зону АТО заїде додому і візьме його з собою. А ще мама купила для сина каску, щоб та берегла синову голову від вражої кулі.
Хлопців у Кіровограді 6 днів протримали без ніяких навчань і заявили, що через два дні відправляють воювати. Віталій заперечив командирові, попросив оформити його як належить, щоб, в разі смерті на війні, мама і бабуся (більше з близької рідні нікого не було) отримали від держави належні пільги. Про це Віталій телефоном повідомив матері.
Мати зателефонувала командирові, щоб на день відпустив сина додому - по бронежилет і каску, і просила того все належним чином оформити. Одразу після цього командир почав “пресувати” Віталія. Останні його слова до матері: “Мамо, для чого ти дзвонила їм, мене тут вбивають… Прощавайте!” Мати почула у трубку, як хтось поряд з сином кричав “Хватай его за горло!”. Мати почула, як телефон випав з його рук, почула якийсь глухий вистріл і чиїсь командні слова: “Убірайте слєди преступленія”. Далі телефон відімкнули. Це було близько 15-ї години дня. Більше на зв’язок Віталій не вийшов.
Але його останні слова змусили матір і його двоюрідного брата вкотре набирвти Віталіїв номер телефону. Ввечері відповіла жінка, слідчий міліції, яка повідомила, що Віталій покінчив життя самогубством, бо злякався їхати на АТО.
Всі у Яреськах просять розслідувати це вбивство і знайти і покарати винних. Що за п’яні командири керують добровольчими батальйонами? Чому досі в армії безлад?..
Полтавський правозахисник, редактор газети "Полтавська думка" Олександр Кулик поінформував Полтавську прокуратуру, облвійськккомат, обласну владу про цей факт.
