У минулих публікаціях ми аналізували результати переможців на цих виборах до парламенту від Полтавщини, жінок-кандидатів і кандидатів, які були учасниками АТО. Тепер ми поглянемо на деякі цікавіші класифікації кандидатів.
Двійники
Ця тема на виборах на Полтавщині була вкрай актуальна. Вони були присутні на більшості округів нашої області.
Двійник – це особа, що має таке ж прізвище (інколи й ім’я, а в ідеалі – ще й по-батькові), що і фаворит на окрузі. Це створює «справжньому» кандидату неабиякі труднощі, заплутуючи виборця.
Такий приклад спостерігали по кандидату на 144 окрузі Сергію Миколайовичу Капліну. Його абсолютний двійник із повним співпадінням прізвища, імені та по-батькові, але який працює і проживає у м. Києві, балотувався до Верховної Ради по 146 округу. І хоч конкуренції вони один одному не склали, проте ситуація досить жваво обговорювалася серед населення, що, безумовно, зіграло на користь Сергія Капліна (того, що на 144-ому). Двійник отримав 1,01 % або 771 голос.
По 146 ОВО балотувалися по 2 кандидати з прізвищами Несен (один – молодий приватний підприємець 29 років з м. Києва, інший – місцевий директор вищого професійного училища №7) та Перепел (один – представник торгової компанії з м. Хмельницький, інший – місцевий підприємець).
Ще цікавіша ситуація по 147 ОВО: там балотувалися аж три кандидати із прізвищем Кулініч, і двоє з них були Олегами Кулінічами. Один – столичний лікар-нейрохірург, другий – робітник кременчуцького заводу, і третій – народний депутат. Але навіть такі ходи не допомогли вирвати перемогу у фаворита. Якщо нейрохірург отримав 1,93% або 1458 голосів, то робітник – 1,65% або 1252 голоси. Кулініч-депутат – 21,19% або 15995, тобто перемогу.
Також по цьому округу йшли три Коваленка: голова однієї райдержадміністрації, юний очільник «Агенції демократичного розвитку Донбасу» з смт. Айдар Луганської області та київський безробітній. Але до виборів два останніх знялося з перегонів (в один і той же день).
Технічні кандидати
Це особи, які реєструються кандидатом у депутати для того, аби розширити можливості іншого кандидата. На виборах це було потрібно, щоб з допомогою техкандидатів проводити «чорний піар» щодо своїх суперників, отримувати додаткові квоти на членів ДВК і ОВК, відбирати відсотки у конкурентів, які мають той же електорат.
Через неповну картину по технічним кандидатам по округам Полтавщини, ми не можемо назвати їх імена. Але з огляду на величезну для нашої області кількість кандидатів (на цих виборах – 137 чоловік, у 2012-ому – 90 чоловік), бачимо, що їх було достатньо.
«Парашутисти»
Це кандидати, що балотуються на окрузі, на якому не проживають. Зазвичай, це люди з Києва, які внаслідок певних домовленостей отримали змогу тут балотуватися. Полтавщина для них виглядає менш конкурентним середовищем, ніж їх рідне місто. Тому у них тут є всі шанси виграти. Зазвичай, після перемоги, виборці бачать свого кандидата тільки по телевізору.
На цих виборах ми мали 41 «парашутиста» із 137 кандидатів (згідно даних із сатйу ЦВК). Ці люди були «гостями» у своєму окрузі, тобто, місце проживання кандидата не співпадало з обраним місцем балотування.
У нашій наступній публікації ми покажемо наскільки змінився рівень довіри у виборців до теперішніх переможців перегонів за минулі два роки.
