Важливою складовою у динаміці розвитку економіки району, збільшенні надходжень до бюджету та реальними кроками соціального захисту громадян є підвищення рівня заробітної плати працюючим та легалізація трудових відносин.
За нинішніх реалій, коли на ринку праці відчутний дефіцит вільних робочих місць, громадяни часто погоджуються на будь-яку пропозицію роботи, зокрема, і нелегальної. Найпоширеніша форма нелегальної зайнятості — використання робочої сили без оформлення трудового договору між підприємцем-фізичною особою і найманим працівником. До речі, в останні роки ця тенденція не припиняється і значна частка працівників фактично нелегально працює в приватних підприємців, фермерів, на будовах та в дрібних майстернях, на ринках, у сферах надання тих чи інших послуг. Таким чином приватні підприємці ухиляються від оподаткування своїх реальних прибутків, а також фактичних заробітків та різних доплат найманим працівникам через видачу зарплати у так званих «конвертах», поза відомістю, без сплати податків, платежів до державного і місцевих бюджетів, єдиного соціального внеску. А від байдужості і мовчазної згоди кожен «трудовий нелегал» втрачає:
— при роботі без договору — страховий стаж (відповідно до пенсійної реформи 2011 року мінімальний період сплати страхових внесків для отримання пенсії за віком складає 15 років, за їх відсутності пенсія взагалі не нараховується і людина може розраховувати тільки на соціальну допомогу, що призначається органами праці та соціального захисту лише через три роки після досягнення пенсійного віку);
— відпускні за час щорічної відпустки і, відповідно, саму відпустку, що визначена законодавством України, а також грошову компенсацію за невикористану відпустку; суму індексації заробітної плати у зв'язку із зростанням цін; доплату за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні; допомогу з тимчасової непрацездатності у випадку хвороби, а жінки допомогу з вагітності і пологів отримують у мінімальному розмірі;
— щомісячну компенсацію збитку у випадку трудового каліцтва або професійного захворювання, а також одноразову допомогу (у тому числі родині у випадку смерті працівника);
— вихідну допомогу (середньомісячну зарплату) при звільненні через скорочення штатів;
— допомогу з безробіття, розмір якої залежить від офіційного заробітку;
— будь-яку можливість повернути через суд належні суми, компенсації і висунути претензії роботодавцеві, тому що працівник — нелегал.
Кожному працівнику та роботодавцю-підприємцю корисно знати, що їхні трудові взаємовідносини регулюються ст. 24–1 КЗпП. Найефективнішим захистом громадян є їхня правова обізнаність. Кожен, хто наймається на роботу, має пам'ятати, що неоформлений трудовий договір є не лише грубим порушенням трудового законодавства, а й надалі тягне за собою низку проблем для самого працівника. Суб'єктам господарювання теж слід пам'ятати, що використання нелегальної робочої сили, неоформлення трудових відносин або несвоєчасна реєстрація трудових відносин з найманим працівником — це порушення трудового законодавства, яке передбачає адміністративну та фінансову відповідальність. Роботодавцям слід серйозно замислитися над цією проблемою і там, де ще має місце нелегальне, приховане використання робочої сили, не чекати рейдів робочої групи, а оформити працівників та зареєструвати договори у службі зайнятості.
Над питаннями дотримання законодавства працює робоча група, але без вашої допомоги, шановні громадяни, не обійтися. Тільки в результаті спільної клопіткої праці можна подолати «тіньову зайнятість населення» та «зарплату в конвертах».
Тетяна Гребенюк, головний спеціаліст відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі.
