Кілька тижнів тому на сторінках «ЕХО» та інших районних газет з’явилась інформація щодо перспективи діяльності Біланівського гірничо-збагачувального комбінату в Козельщинському районі. Тема, піднята громадськими діячами та журналістами, викликала значний резонанс. Адже початок діяльності потужного підприємства гірничорудної промисловості матиме свої наслідки не лише для Козельщини, а й для Кобеляк, Решетилівки, Нових Санжар. Окремі представники козельщинської громади заявили, що діяльність ГЗК практично знищить довкілля в Козельщинському районі. За їх словами, кар’єр — це підвищення радіаційного фону і, як наслідок, зростання кількості онкозахворювань, знищення родючих чорноземів та зникнення чи забруднення підземних вод на площі в десятки тисяч гектарів.
Інша частина Козельщинської громади, а це керівництво райради, сільські голови, депутати, велика кількість фермерів, навпаки, сподіваються, що поява на теренах району суперпотужного підприємства, яке належить мільярдеру Костянтину Жеваго, принесе більше позитиву, аніж негативних наслідків. Аж до перетворення селища Козельщина в повноцінне місто із сучасної інфраструктурою та 40 тисячами мешканців. Для порівняння: нині у райцентрі проживають близько 6 тисяч чоловік.
Минулого тижня для представників козельщинської громади та журналістів місцевих ЗМІ була організована екскурсія на Полтавський та Ерастівський ГЗК. Протягом кількох годин екскурсанти оглянули кар’єри, із яких видобувається руда, відвідали музей, зустрілися із генеральним директором підприємства Віктором Лотоусом і задали йому чимало запитань. Більш детальний репортаж про поїздку та думки, які виникли після неї, — у одному із наступних номерів «ЕХО».
Під час прес-конференції Віктор Лотоус повідомив, що при нинішніх темпах видобутку руди, потужності діючих Полтавського та Ерастівського ГЗК вистачить на… 500 років. Так, так, не на 5, не на 50, а на півтисячоліття. Навіщо ж тоді Костянтину Жеваго ще й Біланівський ГЗК? І коли Козельщина стане містом-садом? Про це — дещо пізніше.
