На початку серпня, через безперервні артилерійські обстріли українські військові змушені були залишити сотні кілометрів прикордонних територій без контролю.
Експерти вивчили три артилерійських обстріли: під Амвросієвкою (14 липня 2014 року), між шахтою "Довжанська-Капітальна" і селом Панченкове (16 липня - 8 серпня 2014 року) і під Хмельницьким (25 липня 2014 року). В цілому вони проаналізували 1 353 артилерійських воронки на сході України, зафіксовані на супутникових знімках.
Аналіз артилерійських воронок дозволив виявити десять основних траєкторій, з яких вівся обстріл у всіх цих випадках.
"Дев'ять з цих вогневих позицій перебували - поза всяким сумнівом - на території Росії, три з яких знаходилися на відстані від 400 до 800 метрів від військового табору. Єдина позиція в Україні перебувала під Червонопартизанском, на території України, 1,2 км на південь і 1 км на північ від кордону з Росією", - йдеться в доповіді.
За даними британських експертів, перший обстріл 14 липня був проведений з російської території з-під російського хутора Селезньов в напрямку позицій Збройних Сил України на південь від українського міста Амвросіївка.
Чотири обстріли були здійснені під Гуково, Росія, по позиціях Збройних Сил України близько шахти "Довжанська-Капітальна" і села Панченково між 16 липня і 8 серпня. Ще два обстріли цієї території були здійснені з території Росії на північ від Гуково.
25-го липня позиції української 72-ї Механізованої Бригади під Хмельницьким, на південь від Свердловська, також зазнали артилерійському обстрілу. Ці обстріли також здійснювалися з позицій в Росії, конкретно з військової бази в Павлівці і з позиції на схід від селища Малий.
