Повернути людину до суспільства – одне з головних завдань в діяльності кримінально-виконавчої служби, що здійснюється на засадах дотримання прав та свобод людини і громадянина, а також педагогіки співробітництва. Залучення засуджених до праці, проведення з ними лекцій та профілактичних бесід є складовою не кари, а ресоціалізації — свідомого відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.
У виправних установах Полтавської області виховний процес має за мету повернути до суспільства людину із сформованою в неї свідомістю на правослухняну поведінку, із створеною системою та критеріями поглядів на життя.
Тож організація виховних заходів в установах виконання покарань області передбачає залучення до співпраці представників благодійних, громадських та релігійних організацій, що вносять великий вклад у організацію та проведення роботи щодо ресоціалізації засуджених осіб.
1 квітня поточного року в молитовній кімнаті святої Анастасії Узорішительниці, що діє при Надержинщинській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№65), представники Полтавської єпархії Української Православної Церкви провели літургію для засуджених жінок.
З метою підготовки однієї з жінок до обряду хрещення та для всіх інших бажаючих, отець Володимир та отець Андрій здійснили таїнство сповіді і причастя.
Під час спілкування Отець Володимир нагадав присутнім про одну із важливих істин: «Без поваги до минулого не може бути світлої дороги у майбутнє», закликавши засуджених йти правильним життєвим шляхом з Богом і вірою у серці».
До цього священного дійства долучилось більшість засуджених жінок, які з великим задоволенням і душевним трепотом віднеслись до таїнства. Вони були неймовірно раді зустрічі з священнослужителями, які постійно відвідують жінок виправної установи, проводять з ними бесіди, спілкуються та дають поради.
Представники релігійних організацій допомагають засудженим у вирішенні проблем їх внутрішнього світу, тих, якими вони не завжди можуть поділитись з психологами чи працівниками установи. А ось у спілкуванні з ієреєм вони знаходять відповіді на свої одвічні запитання, заспокоюючи себе.
- Церква-це моє спасіння,-розповідає Тетяна, одна із засуджених виправної установи,- У цих стінах важко освоїтись, без рідних і близьких душа страждає. Знайти спокій і не втратити віру мені допомагає отець Андрій та інші священнослужителі, що постійно відвідують нас і проводять тут немало часу. З їх приходом серце зігрівається, згадується все хороше, з’являється гарний настрій. Ми дуже вдячні керівництву цієї установи за те, що не осуджують нас за гріхи, а намагаються зробити все для переоцінки нами своїх життєвих поглядів та підтримку на час перебування в колонії. Завдяки їм, ми відчуваємо небайдужість та підтримку суспільства.
- Православ’я вчить лише добру, поваги та любові. Ми повинні прагнути високого і світлого, удосконалюватися і розвиватися,- вів бесіду із засудженими заступник начальника установи із соціально – виховної та психологічної роботи Дмитро Коблицький.
Пенітенціарії Полтавщини роблять все необхідне для забезпечення демократичного, лояльного та гуманного ставлення до засуджених, яке, маємо надію, сприятиме успішній ресоціалізації засуджених осіб та відновлення їх позитивних життєвих якостей і поглядів на життя.
