Життя майже 2400 осіб, а серед них діти, літні люди, які перебувають під опікою держави у соціальних, освітніх та медичних закладах, а також люди у виправних центрах та колоніях Маріуполя, знаходяться під загрозою через зволікання з евакуацією з прифронтового міста.
Моніторинг представників Національного превентивного механізму показав, що медикаментами та продуктами інтернати для дітей з різними порушеннями, пансіонати для ветеранів, лікарні, зокрема й психіатрична, забезпечені достатньою мірою, розповідає Олександр Гатіятуллін, спеціаліст відділу адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ». Після січневих обстрілів міські та обласні служби організували, де було можливо, укриття в підвалах, а персонал закладів проводив навчання, аби підопічні могли самостійно до них спуститися. Але такі укриття є не в усіх освітніх закладах.
У той же час в Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці №1 на момент візиту зі 161 підопічного 100 були прикутими до ліжок. У разі надзвичайної ситуації персонал, а це переважно жінки, перенести їх в укриття не зможуть. «Ще гірша ситуація з евакуацією подібних установ. Окрім директора дитбудинку «Центр опіки», де перебуває 92 дитини, ані керівники, ані працівники решти відвіданих нами закладів не знали, куди в разі загрози вивозити підопічних і хто має забезпечити для цього транспорт», – підкреслює Олександр Гатіятуллін.
У ході перевірки дотримання прав людини з боку правоохоронців виявлено чимало типових порушень, пов’язаних із затриманням та умовами тримання цих осіб, а також ряд інших. Зокрема, встановлено, що працівниками Жовтневого РВ та Управління СБ України в Донецькій області систематично ігноруються вимоги щодо забезпечення права на захист затриманих осіб. Більше того, у контактних даних регіональних центрів з надання безоплатної правової допомоги вказані адреси, які знаходяться на непідконтрольних Україні територіях.
Через підвищення тарифів на електроенергію керівники деяких закладів пенітенціарної системи вдаються до відключення у них електроенергії. «Наприклад, гуртожитки для засуджених виправного центру №138 подекуди до 7 годин на добу, за графіком адміністрації, відключаються від електроенергії, температура в приміщеннях при цьому знижується до +14 градусів. Це не лише створює незручності для осіб, які в них перебувають, але й загрожує зростанням захворюваності серед засуджених, в тому числі, на туберкульоз, загостренням стану пацієнтів з різними шлунковими захворюваннями», – зауважує представник Асоціації УМДПЛ Сергій Перникоза. Також у цьому закладі були виявлені неналежні умови праці засуджених.
Перевірка місцевих судів виявила негайну необхідність забезпечення державою особистої безпеки суддів, які розглядають справи, порушені правоохоронними органами як проти осіб, звинувачених у сепаратизмі, так і проти бійців добровольчих батальйонів, підозрюваних у скоєнні злочинів. Подекуди це призводить до небезпеки й для пересічних громадян. Так, Жовтневий районний суд знаходиться на першому поверсі звичайного житлового будинку. На момент візиту там було майже 700 справ по відношенню до людей, звинувачених у сепаратизмі.
Попри виявлені порушення, основною загрозою для життя та здоров’я людей, які знаходяться у маріупольських місцях несвободи, є невиправдане зволікання з евакуацією. «Влада має розуміти, що люди, які перебувають у місцях несвободи є найбільш вразливими під час бойових дій, адже вони не можуть самотужки залишити небезпечну територію. Необхідно вжити всіх можливих заходів щодо евакуації таких закладів із зони проведення АТО», – наголосив Юрій Бєлоусов, представник Уповноваженого ВР з прав людини, керівник департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму.
Організатор брифінгу: Центр інформації про права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Місця несвободи («custodial setting») – заклади, де може опинитися кожен з нас за рішенням або вказівкою адміністративного, судового чи іншого органу, без права залишити їх з власної волі.
НПМ – це незалежний національний орган (або декілька органів), який створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, спрямований на регулярний моніторинг усіх місць несвободи з метою попередження у них жорстокого поводження з людьми, які там утримуються. В Україні діє з 2012 р. у форматі “Омбудсмен +”, який передбачає здійснення моніторингових візитів до місць несвободи працівниками офісу Омбудсмена спільно з активістами громадянського суспільства.
