Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні у центрі Нових Санжар провели флеш-моб, аби нагадати мешканцям селища про страшну трагедію в історії українського народу.
27‑го листопада близько 10:00 на площі перед центральним ринком з’являється група учнів Новосанжарського НВК з 10‑Б та 7‑А класів на чолі з учителем Андрієм Чумаком. Разом із ними приходять працівники новосанжарської бібліотеки для дорослих. Наталія Науменко та Людмила Олєйнікова розгортають великий плакат із написом чорними літерами «1933». Інша бібліотекарка, Тамара Паттієва, бере рупор і починає читати. На всю площу лунають страшні рядки сталінських наказів: «Занести села на чорну дошку!», «Прискорити темпи хлібозаготівель!», «Нещадно боротися із антирадянськими елементами, які саботують продзаготівлі!», «За крадіжку колгоспного майна — розстріл!». Доки бібліотекар читає, учні ходять площею. І після кожного чергового наказу один чи двоє із них опускаються на землю. Аж доки ніхто не залишається стояти. Так у 33‑му сталінські накази спустошували українські села, виморюючи голодом.
— Під час голодомору щохвилини помирали 24 українці, щогодини — 1440, щодоби — 34 тисячі 560! — лунають у холодному осінньому повітрі слова, які важко зрозуміти і неможливо осягнути.
Плакат із написом «1933» простеляють на землю. Діти беруть по жмені зерна і сиплять згори на плакат. Зерно падає із тихеньким шумом. Те зерно, яке у 1933‑му могло врятувати мільйони життів українців. Діти із сумом схиляють голови і замислюються, дивлячись на розсипане по білому плакаті зерно.
— Ми маємо пам’ятати про цей страшний злочин проти українського народу. Пам’ятати, щоб таке більше ніколи не повторилося, — завершує акцію Тамара Паттієва.
