У жовтні розпочинається опалювальний сезон. Разом зі зниженням стовпчика термометра суттєво зростуть витрати на комунальні послуги. Тому більшість українців бачать свій порятунок у субсидії. Які зміни відбулись у процедурі її отримання та хто може претендувати на таку допомогу від держави?
Хоча про основні моменти щодо отримання субсидії ми друкували ще в травні, але зупинитись на цій темі у черговий раз не буде зайвим.
Нагадаємо, що в порядку її призначення відбулись суттєві зміни. Відповідно до Постанови №319 від 27 квітня, людині, яка не має офіційного доходу або він нижчий за прожитковий мінімум, при призначенні субсидії рахується «умовний дохід» на рівні двох прожиткових мінімумів. Під цю умову не потрапляють:
а) студенти, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і проживають разом із батьками чи іншими членами родини (за доходи береться розмір їх пенсії чи нульовий дохід, якщо навчальний заклад надасть довідку в органи соцзахисту, що стипендія не виплачувалась);
б) особи, призвані на строкову службу.
Якщо родині, у складі якої є непрацююча особа працездатного віку або особа з доходом, нижчим за прожитковий мінімум, субсидія призначена до 30 квітня, враховується дохід на рівні одного прожиткового мінімуму. Нарахована субсидія не підлягає перерахунку до завершення терміну, на який вона призначена. Та при новому призначенні субсидії або її автоматичному продовженні на новий термін для непрацюючих осіб або тих, чиї доходи менші за прожитковий мінімум, враховуються два мінімуми, установлені на рівні 2015 року (субсидія призначається від рівня доходів за попередній рік).
Кому рахують «умовний дохід»
Два прожиткові мінімуми держава ввела для того, аби обмежити в отриманні субсидії людей, котрі приховують свої реальні доходи. Та виникає певна проблема. Справа в тому, що при розрахунку субсидії враховується дохід за винятком податку з доходів фізичних осіб («чистий дохід»). А мінімальна зарплата, установлена на рівні держави, це всі виплати з урахуванням податків. Через цю розбіжність під обмеження потрапляють громадяни, які насправді працюють на мінімальну зарплату або на 0,75 ставки. Тобто, якщо ваша заробітна плата за рік без урахування податку з доходу фізичних осіб становила менше 15 256 гривень, то при розрахунку субсидії до уваги братиметься дохід на рівні двох прожиткових мінімумів або 30 512 гривень.
Держава розуміє, що не всі громадяни, котрі живуть на мінімалку, є порушниками. Тому, люди, які опинились у складних життєвих обставинах, мають право звернутись до комісії, що створена при райдержадміністрації. Для цього громадянам необхідно надати письмову заяву і декларацію в управління соцзахисту. Соціальний інспектор проводе обстеження їх соціально-побутових умов, а після цього комісія приймає рішення про врахування одного прожиткового мінімуму при розрахунку субсидії.
Чому люди втрачають субсидію
Субсидію можна отримати навіть тоді, коли ви маєте борги за житлово‑комунальні послуги. Та, оформивши її, варто сумлінно сплачувати свою частку платежу (те, що нараховано, окрім субсидії). Уже призначена допомога може бути припинена у разі, якщо людина не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням субсидії. Ідеться не лише про обов’язкову частку платежу, а про фактично спожиті послуги. Наприклад, якщо ви використали за місяць 200 кубометрів газу, а держава установила вам соціальну норму у 150-т, то мусите сплатити різницю. Також слід обов’язково вказувати доходи від продажу нерухомості та декларувати свої покупки на суму понад 50 тисяч гривень. Якщо така покупка була, то субсидія не призначається. Трапляються випадки, коли громадяни не декларують землю або купівлю будинку. Навіть якщо ці факти з’ясуються через три-чотири роки, людині доведеться повернути всю суму субсидії. До речі, соціальні інспектори можуть обстежити соціально-побутові умови громадян, коли у соцзахисту виникне підозра, що людина маніпулює законом.
Нагадуємо, що громадянам, які звертаються за призначенням субсидії, варто подавати лише достовірну інформацію, так як вони несуть відповідальність за подані відомості про доходи й майно, що прямо впливають на розмір державної допомоги.