Читайте також:
Уперше в Україні видано книгу з описами маршрутів екскурсій заповідними парками
У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського відбулася презентація книги «Стежинами заповідних парків Полтавщини» за редакцією доктора біологічних наук, професора кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету
ім. В.Г.Короленка, члена Ради ботанічних садів і дендропарків України Олени Байрак. Книгу створив колектив авторів: доцент кафедри екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктор Самородов (на фото), кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Наталія Стецюк, завідувач відділу природи Полтавського краєзнавчого музею Світлана Кигим та інші — всього 11 авторів.
У книзі описані маршрути екскурсій заповідними парками Полтавщини, зокрема Устимівським дендропарком, вісьмома парками (пам’ятками садово-паркового мистецтва) й полтавськими міськими, розповідається про історію їх створення. Книга містить перелік рідкісних видів дерев і кущів, які ростуть у Полтавській області, культивованої дендрофлори. Розробили екскурсійні маршрути люди, які викохали чудові парки в нашій області, доглядають за ними. Робота над підготовкою книги була складною, Олені Миколаївні як редактору доводилося виїжджати на місця, малювати картосхеми, щоб план кожного парку був поданий читачам.
В Устимівському парку на Полтавщині росте рідкісна ялина
На обкладинці щойно виданої книги «Стежинами заповідних парків Полтавщини» — жива емблема Устимівського дендропарку. Цей старовинний парк знаходиться на півдні Полтавської області, в Глобинському районі. Його 115 років тому заснував Василь Устимович, одержавши в спадщину від батька родючі землі. Росте тут і багато цікавих рослин. Ніде в Україні немає такої кількості чекалкіного горіха, як тут. Устимівка стала другою батьківщиною цієї рослини, яка походить з Китаю. Цвіт чекалкіного горіха має тонкий аромат пролісків. Тут росте рідкісна ялина, що має форму гірлянди.
— Якби ви зараз прийшли на ту галявину — ви б зойкнули від здивування: наче хтось гірляндами дерево прикрасив, — говорить Віктор Самородов. — Хто тільки не намагався розмножити цю ялину — не вдається.
З нової книги можна дізнатися, що Криворудський парк заснував місцевий колгоспник Сергій Лопата. Він там створив диво: посадив 15 звичайних ялин — групову композицію, а на них прищепив інші ялини. Професори, доктори наук не вірили, що таке можна зробити…
— Якщо хочете власними очима побачити — їдьте в Семенівський район і подивіться на красу композицій, — каже Віктор Самородов.
Кожен парк по-своєму унікальний — один ландшафтом, інший — видовою різноманітністю. Цікавими є відомості, зокрема, про історію полтавських парків. Дехто, наприклад, і досі вважає, що парк Петровського в центрі Полтави названий на честь все-українського старости Григорія Петровського. Історики пояснюють, що цей парк, якому, до речі, 2009-го 100 років виповнилося, до 200-річчя Полтавської битви назвали ім’ям царя Петра Романова. Цікаво, що не тільки Петровський парк, а й інші парки обласного центру декілька разів змінювали назву.
«Коли надворі мінус сім, нам здається, що в природі все мертве. Нічого подібного! Зараз у сосни і ялини відбувається фотосинтез»
На презентації книги «Стежинами заповідних парків Полтавщини» були присутні екскурсоводи і вчителі шкіл області. І хоча з теплої атмосфери вітальні бібліотеки після закінчення цікавої зустрічі, яка тривала більше двох годин, довелося виходити на мороз, Віктор Самородов усіх підбадьорив:
— Коли надворі мінус сім, нам здається, що все мертве. Нічого подібного! Зараз у сосни й ялини відбувається фотосинтез.
Отже, радіймо гарному зимовому дню, вдихаючи цілюще повітря, настояне на хвої ялин, яких багато росте в центрі Полтави. І готуймося до цікавих екскурсій парками Полтавщини!
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
