— До 30-х років минулого століття на території Полтавської єпархії налічувалося більше 500 храмів, — прокоментував владика Филип. — У кожному полтавському селі були одна-дві церкви, залежно від кількості населення. На хвилі войовничого атеїзму на Полтавщині знищили та стерли з лиця землі 85% храмів. Причому останній храм у Радянському Союзі було спалено у 1988 році за наказом місцевої влади у селі Бутівці Хорольського району.
Володимир Кривий взяв за мету зібрати всі відомості про храми, що існували на території області, аби показати нащадкам, яку красу вони втратили через недалекоглядність предків. Церкви відновлював на полотні за раритетними фото з архівів та сімейних альбомів, згадками старожилів. Інформацію Володимир Миколайович збирав буквально по крихтах, подорожуючи містечками та селами області.
— Під час подорожей траплялося багато різних казусів, приємних і не дуже, чимало було й цікавих зустрічей, — розповідає автор. — Так вирішив поїхати в Корещину Глобинського району — батьківщину народної артистки Раїси Кириченко. Зробивши декілька етюдів місцевої церкви, запитав у якоїсь бабусі, де хата Раїси Панасівни. Та розказала. Підійшов до садиби, у дворі побачив Миколу Кириченка (знав його раніше). Поцікавився, чи він один, аж тут з’явилася й господиня. Я не міг зрушити з місця, стояв наче вкопаний. Вона запросила до оселі, а я більше години розповідав, що хочу створити галерею церков. Раїса Панасівна дуже зраділа цій ідеї, запросивши на обід, сказала, що вранці чоловік відвезе мене до Полтави. Та мене наче лихий поплутав: відповів, що повинен побувати у Глобиному. І був розчарований, бо в районному центрі немає церкви, тільки молитовний дім. Після поїздки я написав статтю про Раїсу Кириченко, також намалював її портрет і хату, в якій народилася. Та не встиг передати їх героїні, бо її не стало. До цих пір шкодую, що не залишився тоді…
Володимир Кривий зауважує, що це не остання книга у серії. Наступним він планує видати альбом, присвячений новозбудованим церквам. Владика Филип подякував художникові за гарне видання і благословив на подальшу працю.