Експозицію приурочили до Дня археолога, який в Україні щороку відзначають 15 серпня. Ознайомитися з експонатами можна в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Саме там нині триває виставка.
Нова виставка краєзнавчого музею – це результат досліджень Більського городища протягом останніх 10-ти років. Там представлено близько 800 пам’яток всесвітнього значення – це, переважно, залишки посуду. Належать вони музею-господарю виставки, музею археології ХНУ імені Каразіна та Історико-культурному заповіднику «Більськ» Полтавської ОР. Власне за ініціативи директорів цих трьох закладів і відкрилася виставка «Більське городище в дослідженнях українських археологів».
— На цьогорічних розкопках Більського городище нам спільно з Іриною Шрамко та Ігорем Коростом спала на думку ідея відкрити таку виставку. І ось результат. Якщо будуть кошти, то і наступного року організуємо таку експозицію в стінах нашого музею, — зазначає директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.
Представлені на виставці експонати мають величезну значимість для дослідників. Адже свідчать про те, що Більське городище і є тим древнім містом Гелон, про яке писав Геродот. Також знайдені речі допомогли археологам встановити, коли Більське городище утворилося – третя чверть 6-го століття до н. е. А ще, знахідки вкотре доводять, що скіфські поселення мали економічно-розвинені зв’язки з нинішніми європейськими країнами.
— На виставці — найвиразніші експонати серед тих, що можна представляти за таких умов охорони та відеоспостереження, яке є у краєзнавчому музеї. Золотих прикрас, грецького імпортованого посудучи, інших дороговартісних виробів тут немає.
Немає на виставці і знахідок цьогорічних розкопок Більського городища. Адже зараз вони знаходяться в Харківській філії Національного науково-дослідного реставраційному центру України. Адже, щоб знахідки зберегти, вони проходять певний процес.
— Після того, як знахідки вилучають з місця розкопок, їх очищають, при необхідності опрацьовують спеціальним розчином, аби крихкі предмети не руйнувалися далі, та інше, — пояснює Ігор Корост. — І лише після цього пам’ятки виставляються у музеях. На загальний огляд їх представлять в квітні-травні наступного року.
Наступного року дослідження Більського городища та місця поховання скіфів продовжаться. А для того, щоб полегшити науковцям роботу, в області нині розробляють відповідну програму.
— В розкопках Більського городища участь бере молодий амбітний колектив — науковці Історико-культурного заповідника «Більськ». На це кошти виділяються з обласного бюджету. Але знахідки повинні ще й належним чином транспортуватися та зберігатися, — говорить директор управління культури Полтавської ОДА Геннадій Фасій.
У програму закладуть кошти, аби придбати обладнання, яким користуються при розкопках, транспорт. А ще, в рамках програми, студенти історичного факультету Полтавського державного педагогічного університету зможуть проходити практику не лише в бібліотеці, а й долучитися до розкопок.
