Закінчились передвиборчі перегони в перших у районі ОТГ і цій абревіатурі вже навіть дали своє тлумачення. Мабуть можна підвести підсумки, зробити аналіз пройденого шляху і подякувати всім учасникам цього процесу. Особливо нашому виборцю. Хоча, відверто кажучи, особливого бажання не виникає. І навіть не через те, що не обрали, а через те, як обирали.
Сьогодні, коли територіальні виборчі комісії закінчують підбивати підсумки і приймати остаточні рішення, вже визначились переможці: керівники ОТГ і депутати в округах. Але по-іншому підсумки підводять ті, хто організовував вибори. Мені, приміром, хочеться відзначити Новосанжарську громаду. По-перше, подякувати тим, хто не прийшов на вибори, а це майже п’ять тисяч виборців. Вважаю, що завдяки своїй байдужості вони залишили все в тому форматі, який і був. Виникає питання: для чого тоді проводили вибори і витрачали кошти? Подякувати за те, що звільнили одного кандидата від посади районного рівня і залишили іншого в тій же. Мене ж звільнили від виконання власної програми розвитку селища і Зачепилівки, переклавши це на знов обрану голову, якій не тільки виконувати свої обіцянки, але і обіцянки своїх опонентів, щоб повернути довіру до себе зокрема і до місцевої влади загалом. Я навіть у ході виборів говорив, коли почали так активно будувати дороги, що мені не потрібно й обиратись, якщо так реагують на виступи нашої громадської організації «Голос Новосанжарщини».
Звичайно, треба подякувати тій тисячі виборців, які проголосували за Інну Кобу і обрали її, тим самим узявши на себе її відповідальність за нинішні тарифи і дороги, за відсутність робочих місць, розбазарювання бюджету і відсутність інвестицій, за тротуари і освітлення, безпеку громадян і взагалі за те, чим жили останні роки в селищі. Сподіваюсь, ви будете задоволені своїм вибором і підтримуватимете селищного голову, не давши їй працювати гірше.
Як заведено у європейській спільноті, сьогодні хочу привітати Інну Олександрівну з повторним обранням на посаду мера. Це вибір наших громадян і я його поважаю, які б у нас перегони не були, скільки б негативу вони не вихлюпнули. Адже конкуренція стимулювала до акумуляції коштів, мобілізації ресурсів і людей, усунення недоліків, а головне — до витримки в конкурентній боротьбі.
Найбільше я дякую своїм виборцям, які в цих непростих умовах опозиційності зберегли свою мудрість і виваженість, залишились вірні принципам і справедливості, вірі і надії на краще майбутнє, і не зламались. Ви довели, що ви набагато розумніші, і не справдили прогнози моїх опонентів, які віщували мені результат у півтора відсотка. Як і попередні вибори, маю незмінний результат: 16 %. Хто, як не ви, найбільше відчували на собі адміністративний тиск з двох сторін, погрози і залякування наших кандидатів в депутати. Я тепер знаю феномен голосування в Зачепилівці і розумію: жодні вибори не варті життя, здоров’я чи втрат матеріального благополуччя. Результат опонентів, здобутий такою ціною, не вартий майбутнього села і селища. Це не майбутнє України, до якого вони нібито прагнуть. Нас звинувачували у всіх гріхах, тільки не бачили своїх. Ми, за словами опонентів, так підкупляли громаду, що вона взяла й обрала представника «Батьківщини», а не мене чи наших депутатів. Представники «Опори» серед стількох кандидатів бачили й критикували тільки одного, зробивши його впізнаваним у всіх ЗМІ, навіть нічого не доводячи конкретними фактами. Адміністративний і фінансовий ресурси відіграли головну роль, вони зостаються незмінним інструментом у досягненні перемоги з часів Януковича. Як в давні добрі часи, люди голосували за начальство, навіть не задумувались, що після цих виборів його не буде, як не буде району під назвою Новосанжарський. Але страх зробив своє діло, адже його нагнітали не просто конкретні особи, а ціла система. І в цьому винні не люди, а державні інституції, які наділені певними функціями на місцях і повинні б забезпечувати чесні та прозорі вибори. Але ці органи, навпаки, самі підігрівали цей процес і брали в ньому участь під гаслом: «Або ти з нами, або проти нас». Мені перемога такими методами не потрібна.
Сьогодні жителі вже об’єднаної громади шукають пояснення таких результатів виборів, аналізуючи перегони всіх кандидатів, і в першу чергу — мої. Не варто… Ви оглядайтесь більше на себе. Усі недоліки моєї кандидатури чи виборчих перегонів — це ваше виправдання своєї неспроможності. З самого початку установка робилася на пошук негативу в мене як у реального конкурента і лідера перегонів. Ви обирали красиві картинки та обличчя в трояндах, наче не господарник нам потрібен, а артист для кінофільму. Ви порпалися в минулому свого опонента, а не шукали конструктив, який міг би вирішувати проблеми в майбутньому. Я все, що від мене залежало, зробив, на відміну від більшості, котра тепер буде споглядати це «кіно» на вулицях селища або на моніторах своїх комп’ютерів. Шкода часу і тих людей, які ще надіялися на зміни, а тепер можуть далі пакувати валізи і їхати за кордон. Бо нічого в найближчі роки не зміниться. Подякуйте за це тому поколінню, яке колись усе зробило для розвитку країни, але сьогодні воно живе виключно минулим.
Тепер у мене відчуття полегшення, адже завершилися не просто важкі передвиборчі перегони, а відпали клопоти, які я сподівався присвятити розвитку громади. Хоча обіцяю й надалі брати участь у розбудові селища, аби не втратити його остаточно. І розумію, що із двох бід вибирають меншу. Тобто, після цієї кампанії і відвертого цинізму чиновників я впевнений, що краще мати на посаді голови селища Інну Кобу, ніж Геннадія Супруна. Адже краще бути з неякісними водогонами і дорогами, ніж взагалі без них. Хоча мої друзі хотіли б побачити якраз Супруна в ролі господарника, а не кабінетного вояжиста. Але ці експерименти нам обійшлися б ще дорожче.
Я хочу подякувати прихильникам «Батьківщини», які постаралися, щоб усе залишилось у селищі незмінним. Хоча коли говорити відверто, то виникає здивування, чому новосанжарці віддали стільки голосів кандидату, який для селища нічого не робив і не зробить, навіть не всі селищні заходи відвідував. Який за час керування районною радою не бачив, на яких вулицях ми живемо, де прориваються вода і каналізація, які пляжі й річка, в якому стані будинок відпочинку «Ворскла» тощо. І лише перед виборами озвучив свої обіцянки, які міг успішно реалізувати раніше, маючи в руках таку владну булаву. А Ви не думали, Геннадію Івановичу, що ми, жителі Нових Санжар, самі зможемо тут навести лад і без Вас? Скажу прямо: це Ви зі своєю політичною силою допустили подрібнення району. Надумані звинувачення на мою адресу — це тільки прояв Вашої слабкості та неспроможності як керівника такого рівня. Мені прикро, що Ваша політична сила не знайшла можливості об’єктивно оцінити ситуацію і об’єднати всю Новосанжарщину для себе і майбутніх поколінь, для її міцності і процвітання. Вам треба дякувати багатьом жінкам, які зробили цей результат. Зокрема новосанжарці Галині Курило, яка навіть на виборчій дільниці все робила для перемоги свого симпатика, а в Зачепилівці — директорці місцевої школи Марії Краснюк, яка кожні вибори «витягує» свою громаду до урн. А найбільше слід подякувати Юлії Володимирівні Тимошенко, бо голосували більше за її політичну силу, ніж за Вас особисто. Майте мужність це визнати. Якщо брати сьогоднішній Ваш результат у Нових Санжарах, то він гірший, ніж минулий у Галини Курило, яка тоді відстала всього на 50 голосів від переможця. Пишатися цим чи ні — Ваша особиста справа.
Насамкінець хочу звернутися до тих, хто переймається моєю долею в майбутньому. Можу запевнити, що я спокійно сприйняв результат виборів. Бо не стою на роздоріжжі, а знаю, чим займатимусь завтра і що робитиму для громади. А головне — з ким робитиму, бо за час передвиборчих перегонів знайшов ще більше своїх однодумців. Тому час подякувати і керівникам підприємств та організацій, працівникам різних сфер, друзям, які вірили в мене і нашу перемогу, допомогли вистояти в цьому протистоянні й усе одно вийти переможцями над безглуздістю, яку часто могли спостерігати. Я вдячний за підтримку нашим кандидатам у депутати, членам комісій і спостерігачам, агітаторам і всім, хто підтримував і підтримує мене зараз. Сподіваюсь, майбутнє доведе, що люди не помиляються. Нас набагато більше, ніж зареєстровано на дільницях, і це наші опоненти знають. Тому нехай вони не розслабляються: громадська організація забезпечить контроль і реалізацію прав громадян на території ОТГ і за її межами. Наше гасло залишається незмінним: «Твій голос вартий, щоб його почули!».
