Не зміг обійти увагою дві публікації в одному з останніх номерів газети «Світлиця» під рубриками «Варте уваги» і «Наболіло!». На перший погляд, теми різні, як і їх автори. У одному випадку виступає Новосанжарська РДА (знову чомусь анонімно), у іншому — активісти Нехворощанської ОТГ.
Жителі Соколової Балки звинувачують у своїх бідах керівництво Нехворощанської об’єднаної територіальної громади і наголошують, що об’єднання відбулося з порушенням законодавства. А ще звертаються до далекої історії, коли в їхньому селі паювали майно і цей процес теж відбувався з порушенням. Відтак майно перебуває не в тих руках. Отож, і нинішній керівник ОТГ «не такий», людей не чує і на їхні звернення не реагує. Тому на зборах села вирішено оголосити недовіру і йому, і виконуючому обов’язки старости. Також вирішили зобов’язати сільську раду скасувати рішення сесій як такі, що порушують і обмежують права громадян…
Райдержадміністрація звертає увагу на негаразди в соціальній сфері і навіть «призначає» винних, калатає у дзвони про загрозливу ситуацію навколо недофінансування Новосанжарською об’єднаною громадою районного територіального центру соціального обслуговування, якому потрібно більше 8 мільйонів гривень для забезпечення нормального функціонування закладу. При цьому адміністрація піддає гострій критиці діяльність керівництва громади щодо бюджету розвитку, у який закладено близько 6 мільйонів. До того ж, у статті тричі закидається, як докір, використання коштів на ігрові майданчики для дітей, феєрверки і участь артистів у святах. І все це наче під кальку списано з нещодавніх виступів депутатів фракції ВО «Батьківщина». Наче все правильно, якщо дивитися під прямим кутом, і можна з усім погодитись, якби не запитання, які давно назріли і тривалий час залишаються без відповідей. Хоча відповіді на поверхні і «зварені вони в одному казані».
Хто і як заварював кашу з ОТГ в районі та кому зараз не вистачає інгредієнтів?
Цікаво виходить, що доки десь нагорі БПП і ВО «Батьківщина» перебувають у протилежних політичних таборах, на районному рівні їхні керівники об’єдналися у боротьбі навіть проти своїх однопартійців. Придивімося уважніше: голова Нехворощанської ОТГ Юрій Мовчан одержав на 200 голосів більше за свого конкурента від ВО «Батьківщина». У Нових Санжарах Інна Коба теж обійшла головного «батьківщинівця» на 400 голосів. До того ж, керівники громад одержали підтримку від обласного БПП і наразилися на протиріччя у стосунках із районною владою. Якщо порівняти, як проходили сесії в обох ОТГ, як формувалися їхні керівні органи, на які камені спотикання натикалися депутати, то знаходимо багато спільного. Згадаймо, у яких муках «народжувалися» ці ОТГ і якими небажаними були вони на карті району для деяких особливо заполітизованих осіб.
Головна проблема в існуванні Нехворощанської об’єднаної територіальної громади — усунення від місцевого управління одних і отримання «булави» іншими. Соколовобалківське майно давно розділило село навпіл, а тепер ця проблема знову випливає на поверхню і ставиться у провину керівництву вже об’єднаної громади. Хоча за останні майже двадцять років оцінку цій ситуації намагалися дати і суди, і прокуратура, і районна влада. Тепер, на думку активістів, нею, в першу чергу, повинні зайнятися керівники ОТГ. А їх колеги в Нових Санжарах, на думку керівництва РДА, — територіальним центром. Чому б і ні, коли і в інших ОТГ проблем немає? (Драбинівська об’єднана громада, приміром, узагалі залишилася без керівника).
Така ось «картина маслом» навіює смуток. Чомусь оці протиріччя не були враховані при реалізації адмінреформи, формуванні спроможних громад, особливо в умовах економічної кризи та впливу політичних процесів. Хіба що навмисне створено такі умови, аби відволікти увагу і спровокувати виникнення подібних ситуацій на місцях. Тоді голова буде боліти в одних і перестане в інших — золоте українське правило. Дивує, коли більшість населення, представників бюджетних установ, разом зі своїми керівниками і очільниками району, усувалися від процесу об’єднання, а зараз піддають його сумніву саме їх існування і навіть гальмують його долю, сподіваючись на краще. Більше того, не передбачаючи перспектив, живуть одним днем і визначають для себе головні пріоритети, які працюють на самознищення інших. Та й не дивно, адже боротьба за владу в Україні триває не тільки в період незалежності, а не одне століття. Місцевий рівень тому не виключення. І шкода, коли в угоду політичних інтересів і своїх лідерів заручниками стають більшість простих українців, бо тільки-но народивши дитину з ім’ям «Об’єднана територіальна громада», ми власними руками вже намагаємося її задушити в обіймах політичних амбіцій. Якщо тільки діяти за принципом «розділяй і керуй», а не «створюй і розвивайся», ми одне рятуємо, а інше втрачаємо. Невже заради цього так подрібнили район і об’єднали ці громади? Якщо раніше сім разів не відміряли, то сьогодні зарано й відрізати.
