Серед людей прийнято критикувати наших верховних можновладців за те, що неефективно працюють, приймаючи недолугі, а інколи й антинародні закони. Але, дивлячись на наше новосанжарське сьогодення, розумієш, що прийняти навіть хороший закон, це — половина справи. Адже його просто не будуть виконувати. Як відбувається в нас, у Нових Санжарах.
Стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує основні принципи місцевого самоврядування: народовладдя, законність, гласність… Це — по закону, отже, по теорії. А що відбувається у реальному житті?
З листа Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20 березня 2018 року №01–31/295: (цитата) «… повідомляємо, що 14–15 березня 2018 року було заплановано проведення позапланової перевірки ДП «Комунтех» КП «Джерело» Новосанжарської селищної ради з питання виконання припису №2 від 24 травня 2017 року щодо усунення порушень вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з вивезення твердих та рідких побутових відходів, за результатами проведення позапланової перевірки від 18 травня 2017 року, акт перевірки №3.
Керівником ДП «Комунтех» посадова особа Головного управління не була допущена до проведення позапланового заходу, про що складено відповідний акт. Головним управлінням до ДП «Комунтех» застосовано адміністративно-господарські санкції на суму 3400 гривень.
Крім того, повідомляємо, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Головним управлінням 20 вересня 2017 року внесено припис на Новосанжарську селищну раду про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки ДП «Комунтех». Новосанжарська селищна рада не виконала припис, мотивуючи свою відмову оскарженням ДП «Комунтех» припису в судових інстанціях.
Головне управління листом від 19 березня 2018 року №01–27/1452 рекомендувало Новосанжарській селищній раді виконати припис Головного управління від 20 вересня 2017 року №4, враховуючи ухвалу Верховного суду від 19 лютого 2018 року».
Виникає питання: який закон дозволяє селищній владі ігнорувати ухвалу Верховного суду? Самі затіяли судові тяжби, самі ж і рішень судів не виконують.
Правильність формування тарифів перевіряли два різних державних органи: Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та Головне управління держпродспоживслужби в Полтавській області. Висновки в обох випадках одинакові: тарифи економічно не обґрунтовані (завищені). Невже в обласних структурах працюють фахівці менш кваліфіковані, ніж у комунальних службах нашого селища, чи в роботі користуються різними законами?
Шановні споживачі комунальних послуг, чи вбачаєте ви виконання нашою владою принципів народовладдя, законності, гласності? Стаття 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» їх перераховує 10. Я назвала перші. На десятому місці — принцип, що передбачає «судовий захист прав місцевого самоврядування». А це означає, що влада має дипломатично (на базі законодавства) вирішувати питання з народом, а судитися — то вже остання справа. Не зрозуміло, у чому вбачається порушення нами прав влади?
P. S. У Верховному суді очікують чергу на розгляд ще дві справи з тарифів на водопостачання.
