Акція відбулася 30 квітня. Фруктові дерева висадили прямо на березі річки Кобелячок.
Звичайно, повноцінним фруктовим садом кілька десятків висаджених дерев назвати важко. Але початок є. І цілком можливо, що з легкої руки Кувалдіна з часом на березі річки ростиме великий сад.
Як розповідає сам Мирослав, ідея про сад з’явилася спонтанно. Він говорить:
— Мені товариш запропонував кілька десятків саджанців фруктових дерев. Вони в Кобеляки приїхали аж із Закарпаття. Я вирішив зібрати людей і започаткувати сад. Агроном із мене ще той, самі розумієте. Тому за допомогою звернувся до людей, які хоча б щось розуміють у цій справі. Та й місце, де висаджувати дерева, я завчасно не вибирав.
29 квітня з’явилася ідея і саджанці. Увечері Мирослав через соцмережі закликав усіх бажаючих долучитися до справи на волонтерських засадах. Одним з перших відгукнувся приватний підприємець Юрій Срібний, який уже багато років опікується річкою Кобелячок. Він і запропонував висадити дерева на березі. Місце вибрали на території Підгорянської сільської ради. Адже «кобеляцький» берег (у районі Бабенкової ями) Срібний з однодумцями засадили деревами вже давно.
30 квітня на березі Кобелячка зібралися зо два десятки людей. Побіжний аналіз засвідчив, що в основному спрацювали не соцмережі, а особисті знайомства. У переважній більшості, прийшли і приїхали попрацювати люди, яким Мирослав Кувалдін телефонував особисто.
Але навіть невелика групка волонтерів буквально за три години висадила на березі річки шістдесят саджанців. Це були вишні, черешні і сливи. Мирослав, сміючись, прокоментував:
— Про сорти мене не питайте. Я знаю, що вишня буває звичайна, чорнокорка і шпанка. Усе. На цьому мої знання закінчуються. Так же і з сливами. Але думаю, що це не надто важливо. Головне, що ми разом робимо добру справу. І не для себе, а для всіх.
Подальший догляд за висадженими деревами пообіцяв забезпечити Юрій Срібний. Він того ж дня (разом із депутатом Віктором Фесюрою) там же, на березі, висаджували молоденькі сосонки.
