З кожним роком в українців усе більше зростає інтерес до садових рослин, які донедавна вважалися ледве не екзотичними. Зараз же земляки намагаються посадити у своєму саду ледве не всі рослини, які можуть рости в природних умовах України. Можливо, при цьому люди керуються принципом «кожної тварі повинно бути по парі», можливо, свою справу робить всесильний маркетинг, за допомогою якого населенню нав’язують свою волю продавці саджанців, а, можливо, й те, що українці намагаються зробити свій раціон харчування максимально повноцінним.
Беззаперечним лідером у зростанні попиту як на саджанці, так і на ягоду є лохина (вона ж — чорниця високоросла канадська, вона ж — голубіка, вона ж — борувка). Про цю культуру ми уже писали в минулому номері «ЕХО». Лохину не можна назвати екзотичною ягодою. Адже у всьому світі вона є лідером продаж. І попит на неї щорічно зростає.
А ось інші ягоди, які українці прагнуть вирощувати на своїх садибах, таки є екзотичними. У всякому разі, на полицях супермаркетів чи на ринках їх можна зустріти нечасто. Мова йде про жимолость, клюкву, ожину, іргу, годжі та інші культури. Тому ми спробуємо хоча б коротко ознайомити читачів із цими заморськими та сибірськими дивами. Уже згадані жимолость та ірга є рослинами у нинішній час не зовсім політкоректними. Вони до нас прийшли з Росії. Але, як відомо, природа не знає, що таке політика, тому і жимолость з іргою можуть успішно рости і в Україні.
Жимолость — це дуже корисна рослина, яка дає соковиті, ароматні, смачні та корисні ягоди. Ягоди жимолості застосовуються в народній медицині протягом декількох століть. Народна медицина використовує їх для лікування багатьох недуг. До складу плодів жимолості входять вітаміни групи В, С, Р, А, фруктоза, глюкоза, органічні кислоти і багато інших корисних речовин.
Де і як садити жимолость. Розпочнемо з головного недоліку і переваги жимолості. Перевага: вона достигає першою з усіх ягід. Недолік: ягоди стигнуть не в один час. Ті, що перестигнуть, обсипляться на землю. Тому під кущиком бажано простелити агротканину або плівку. Жимолость — рослина, яка перехресно запилюється, її сорти — самонезапилювальні. Тому потрібно висаджувати поряд кілька різних сортів жимолості (мінімум 2). Місця для неї потрібно виділити достатньо. Ділянка має бути сонячною, півсонячною, захищеною від вітру. Жимолость погано росте на піднесених і сухих місцях. Найкращим варіантом для висаджування ягоди буде місце біля парканів і в оточенні інших кущів.
Висаджувати жимолость у сад можна ранньою весною і восени. Весняне висаджування бажано зробити до розпускання бруньок, а жимолость йде в ріст дуже рано!
Місце для висаджування потрібно підготувати заздалегідь. Рослина — невибаглива до ґрунту.
Придатними для жимолості є родючі лісові, суглинні і супіщані ґрунти. У бідні ґрунти потрібно внести органічні добрива, у кислі слід додати вапно або крейду.
Як садити жимолость. Перед висаджуванням саджанців внесіть у посадкову яму компост і мінеральні добрива, ретельно перемішайте. Якщо коріння пошкоджене, його потрібно обрізати.
При посадці кореневу шийку можна заглибити на 2–5 см. Потім слід добре ущільнити ґрунт і сформувати бортики навколо посадкової ями (щоб вода не витікала), гарненько полити посаджені рослини. Коли вода втане, обов’язково замульчувати ґрунт навколо рослини.
Догляд за жимолостю. У перший рік після висаджування на постійне місце рослини потребують особливої уваги. Якщо літо сухе, необхідний рясний та регулярний полив саджанців. Ґрунт навколо рослини після кожного поливу потрібно розпушувати, але тільки поверхнево, адже коріння жимолості росте неглибоко. Щовесни можна підгодовувати рослини азотними добривами, восени — фосфорними і калійними.
Кущі жимолості бажано формувати, тоді вони будуть красивими і більш врожайними. Першу обрізку молодих кущиків слід провести відразу після висаджування на постійне місце. Потрібно відрізати всі пошкоджені і слабкі пагони, залишивши на кущі 3–5 сильних, і вкоротити їх на третину довжини. Пошкоджені та сухі пагони необхідно обрізати щовесни.
У віці 7 років і більше в куща жимолості знижується кількість плодів. Проріджувати крону потрібно на старих кущах через кожні 2 роки, обрізуючи п’ятирічні гілки.
Зараз саджанці жимолості у інтернет-магазинах коштують від 50 до 100 гривень за штуку.
Годжі — гостя з Китаю
Інша ягода — годжі прийшла до нас із Китаю. Досить часто її називають дерезою. Кілька років тому ці ягоди користувалися шаленою популярністю в жінок, адже вважалося, що вони ефективно допомагають схудненню. У інтернет-магазинах за кілограм сушених ягід правили по 500 гривень. Зараз істерія щодо годжі дещо вщухла. Адже будь-який серйозний дієтолог підтвердить, що вживання в їжу з метою схуднення якогось одного продукту чи пігулок нічого, окрім шкоди для організму, не принесе.
Але годжі не втрачає популярності. Ці ягоди вважаються обов’язковими в раціоні тих, хто хоче жити довго і мати хорошу потенцію. Крім того, перевагою годжі є простота у вирощуванні й догляді. Кущі можуть слугувати прекрасним «живим парканом», вони добре розростаються і не пропускають через себе ні курей, ні людей.
У Азії ягода годжі відома як «ягода щастя», оскільки часте її вживання покращує настрій та допомагає здолати стрес і втому.
Ці невеликі червоні ягідки містять велику кількість поживних речовин, вітамінів, антиоксидантів, кальцій, цинк, залізо, фосфор тощо. Про цілющі властивості цієї рослини можна говорити безупинно. Зовсім недавно вчені довели, що ягоди годжі містять речовину, яка допомагає боротися з раковими клітинами.
Вирощування годжі. Місце для висаджування ягід треба вибрати сонячне, щоб вода в різні пори року там не застоювалася. Годжі — невибаглива рослина до складу ґрунту і рости може на будь-яких ґрунтах. Під саджанці годжі викопують яму шириною 50–60 см і глибиною близько 40 см. Якщо садити декілька рослин, необхідно дотримуватися відстані між рослинами, вона має бути не менше 2 метрів. Ягоди годжі потрібно засипати поживним ґрунтом, який готується заздалегідь: до ґрунту додається 150–200 грамів суперфосфату, 8–10 кілограмів компосту (перегній, торф), 30–40 грам калію сірчанокислого (або деревного попелу), усе ретельно перемішати. Саджанці потрібно трохи заглибити. Після висаджування гарненько їх полити і замульчувати.
Поливати годжі потрібно не частіше 2 разів на тиждень, залежно від посушливості літа. Підживляти необхідно молоді рослини в період вегетації (весною), далі підгодівлі не потребує. Кущі годжі добре переносять обрізку. Нові пагони відростуть від старої деревини. У декоративному садівництві добре переносить обрізку навіть спеціальними механічними пристроями.
Зимою годжі може промерзати, багато садівників висаджують рослину в глибокі контейнери і зберігають у холодних підвалах до весни. Але зустрічаються й такі, у кого дереза не вимерзає і (укрита тільки ялиновим гіллям і снігом) зимує до весни.
