Це одвічне питання і на сьогодні залишається відкритим. Ідуть роки, змінюються керівники, а давня традиція класти асфальт у дощ і холод залишається.
Улітку ми повідомляли про те, що в Кобеляцькому районі планують провести ремонт кількох доріг. Зокрема, мова йшла про автодорогу між Кобеляками і селом Просяниківка. Кілька років тому шляховики капітально відремонтували одну з її ділянок. Відновлене асфальтне покриття тримається добре. Їхати по такій дорозі дуже комфортно. Одна біда — протяжність заасфальтованого відрізку дороги становить лише сімсот метрів.
У цьому році мали відремонтувати всю автодорогу. Щоправда, провести не капітальний, а середній ремонт. Тобто, покласти новий асфальт на найбільш аварійні ділянки.
Тендер виграла фірма під назвою ТОВ «Трансресурси». Підприємство базується у Кременчуці. На його сайті зазначено, що воно спеціалізується на ремонті залізничних шляхів. Але «Трансресурси» взяли участь і в торгах на право ремонтувати автомобільні дороги. Вони зголосилися відремонтувати автодорогу Кобеляки — Просяниківка за 9 мільйонів 789 тисяч 500 гривень.
Роботи почалися на початку вересня на ділянці дороги, що проходить поряд із селом Підгора. Але місцеві мешканці розповідають, що шляховики працюють на дорозі не кожного дня і темп проведення робіт є, м’яко кажучи, «млявим».
У вівторок 18 вересня на автодорозі ремонтників знову не було. До Агенції місцевих доріг у Полтавській області, яка проводила тендер і взагалі займається питаннями ремонту сільських доріг по області, редакції «ЕХО» додзвонитися не вдалося. Звернулися до заступника голови Кобеляцької РДА Володимира Катишкова. Він одразу зателефонував підряднику. Той пояснив, що виникли проблеми із постачанням асфальту і в середу роботи повинні відновити.
Між тим, до Просяниківки, кінцевого пункту ремонту, ще двадцять кілометрів. А «Трансресурси» ще й виграли тендер з ремонту ділянки дороги до Біликів. Коли вони із усім цим упораються — питання більш ніж риторичне. А договори, як правило, підписують до 31 грудня поточного року. Час іще є. Ремонтуватимуть, як завжди, під акомпанемент холодного осіннього дощу. А то й у сніг та мороз.
