До редакції зателефонували жителі Василівки і повідомили, що поряд із їх селом випилюють дерева в лісопосадці. У ході вивчення ситуації, вималювалася досить цікава історія із кримінальним підтекстом.
Жителі Василівки розповіли:
— У нас у селі з’явився заїжджий бізнесмен. Він уже більше року, як випилює дерева в лісопосадках, що мають захищати поля від вітрової ерозії. Пиляє все. І дуби в тому числі. Пиляють і зараз. Приїдьте, розберіться в ситуації і напишіть.
Не з першого разу, але ми таки виїхали у Василівку.
Ще перед поїздкою виникло питання, чому ж люди мовчали протягом цілого року. Адже селяни відверто зізналися, що ні в поліцію, ні в будь-які контролюючі чи владні органи не зверталися. Та зрештою, до такого стану речей уже можна звикнути. Хоча в цьому випадку люди виправдовувалися тим, що підприємець їм погрожує і говорить, що у нього «все схвалено». Читай — у нього є покровителі або у силових структурах, або в органах влади. Це теж не є дивиною в сучасній Україні.
Розпочали із місця, де на момент початку збору матеріалу для написання статті випилювали дерева. Біля лісопосадки, що поряд із селом Ляхівка, стояли кілька легкових автомобілів. Чоловіки, яким вони належали, на момент приїзду журналістів дерева не пиляли. Але не приховували, що цим займаються. Пошуки «старшого» миттєвого результату не дали. Один із лісорубів пояснив:
— Бізнесмен, який нас найняв, зараз перебуває за межами району. Я йому зараз передзвоню.
Чоловік, який взяв трубку мобільного, представився підприємцем. Він повідомив:
— У мене є всі дозвільні документи. Про мою діяльність знають у сільраді, у поліції і навіть у райдержадміністрації. У мене — договір із агрофірмою «Добробут». Я випилюю дерева та гілки, які «влізли» у поля.
Приблизно схожий текст він повторив і працівникам Кобеляцького райвідділу поліції, які теж приїхали в Ляхівку. Викликати їх довелося автору статті.
Після цього був зроблений телефонний дзвінок до василівського сільського голови Миколи Блискуна. Микола Вікторович підтвердив, що в підприємця є договір із «Добробутом» та низка інших документів. І запропонував приїхати в сільраду, щоб із ними ознайомитися. Що й було зроблено.
Та перед тим ми витратили 30–40 хвилин і проїхалися та пройшлися лісопосадками, у яких здійснюється випилювання дерев. Доїхали аж до Сокілки Лівобережної. Одразу стало зрозуміло, що пиляють не лише кленки. За той час, що ми вивчали ситуацію на місцевості, знайшли близько десятка пеньків, які донедавна були дубами. Навіть не фахівцеві було зрозуміло, що дерева спиляли недавно. Насторожував і той факт, що в одному ряду із поміченими поліетиленовими стрічками і цілими та неушкодженими бузиною та кленками «красувалися» пеньки з-під дуба. Тобто, випилювання проводилося якось вибірково. Деякі дубові пеньки були ретельно прикриті гілками і засипані тирсою та землею.
Знервований сільський голова і дружелюбний підприємець
Самого сільського голови на момент нашого першого візиту до сільради на місці не було. Він ще їхав із Кобеляк. Нам продемонстрували цілу папку документів та роз’яснень щодо алгоритму дій при випилюванні лісопосадок. Потрібно визнати, що і сільські посадовці, і сам підприємець провели серйозну роботу. Навіть дерева, які підлягають випилюванню, про що було написано вище, позначили. Але якраз ця запопадливість і насторожувала. Досить рідко буває так, що посадовці сільради виявляють активність під час, по суті, відносин між двома господарюючими суб’єктами. У цьому випадку — між Олегом Шаповаловим та агрофірмою «Добробут». Крім того, виникало запитання: чому бізнесмен заключив договір із орендарем, а не із самими власниками земельних ділянок, якими є місцеві жителі? У принципі, вони й самі могли б спилювати гілки, а то й дерева.
Це питання спробували задати сільському голові. Але Микола Блискун відреагував дещо несподівано. Він сказав «До побачення» і пішов до себе в кабінет.
Можливо, посадовець так відреагував на відеокамеру, можливо, у нього був важкий день, зрозуміло, що візит журналістів разом із поліцейськими позитивних емоцій не додає. Та в будь-якому випадку, лише констатуємо факт, що Микола Блискун спілкуватися не захотів. Що ж, це його право.
На противагу сільському голові, приватний підприємець був спокійним і навіть доброзичливим. Він з’явився у редакції через кілька годин після нашого візиту у Василівку. Як і очікувалось, розповів, що діє в межах чинного законодавства. На запитання щодо спиляних дубів чоловік відповів:
— Я не знаю, хто це зробив. Можливо, це хтось із місцевих жителів скористався нагодою і «під шумок» зайнявся незаконною діяльністю. Знають же, що я пиляю. І скажуть, що спиляні дуби — моїх рук діло. Можливо, що це роблять люди, які до вас звернулися.
Підприємець розповів, що випилює деревину згідно із договором між ним і агрофірмою «Добробут». Відбувається це в рамках проведення агротехнічних заходів. Дерева і гілки від них розрослися, вийшли за межі посадки і заважають працювати техніці. Крім того, вони затіняють поля, а це має негативний вплив на урожайність.
«Добробут» розпочав власне розслідування
Редакція звернулася і до керівництва агрофірми «Добробут». Конкретно — до Анатолія Таранушича, одного із заступників гендиректора підприємства. Анатолій Олексійович не приховував свого здивування. Він одразу зазначив, що впереше чує про існування подібного договору. І пообіцяв розібратися в ситуації. Протягом тижня ми кілька разів по телефону зв’язувалися із Анатолієм Таранушичем. Він розповів, що юридична служба підприємства намагається з’ясувати, хто ж підписував договір, який був заключений буквально за два дні до того, як звільнився із роботи вже колишній гендиректор «Добробуту» Коваленко. Крім того, вияснилося, що цей документ не був належним чином зареєстрований. Анатолій Олексійович висловив думку, що швидше за все, після з’ясування всіх обставин агрофірма «Добробут» припинить співпрацю із підприємцем.
Нехитра схема
За цим фактом розпочали своє розслідування і поліцейські. Воно проводиться в рамках кримінального провадження за ознаками статті 246 «Незаконна вирубка лісу» Кримінального Кодексу.
Що ж ми можемо констатувати зараз? Усе це дуже схоже на банальну напівкримінальну схему. Той чи інший підприємець заключає напівфіктивний або й повністю фіктивний договір на розчищення посадок. Потім сам процес випилювання не контролює ніхто, як у нашому випадку. Адже «Добробуту», по великому рахунку, оте розчищення «не горить». Сільрада? А що сільрада? Про який контроль може йти мова, якщо випилюють десятки дубів. Чи цього ніхто не бачить?
Тобто, розчищення вигідно виключно підприємцям, які цим займаються. І, можливо, людям, які теж пиляють дерева нелегально.
Чим усе це закінчиться? Кримінальну справу, швидше за все, закриють. Як довести, що дуби пиляв саме згаданий підприємець? «Добробут», ймовірно, відмовиться від такої «співпраці». І все.
Проблема після цього нікуди не зникне. Адже вона набагато глибша, аніж сумнівний договір. Вона навіть глибша, аніж ціни на газ, які і примушують людей пиляти дерева. Вона — у тому, що нинішня українська влада «закриває очі» на подібні оборудки. Бо сама здійснює афери набагато масштабніші. Ми крадемо по крупному, а вам дозволяємо дрібні крадіжки. І всі все розуміють.
