Як і обіцяли, зараз ми оприлюднюємо іншу версію події кримінального характеру, що сталася увечері 14 жовтня в Нових Санжарах. Її нам розповів учасник інциденту, діючий військовослужбовець Збройних Сил України Вадим. Чоловік попрохав не називати його прізвище.
У силу різних причин, редакція «ЕХО» не змогла відразу зв’язатися із згаданими в публікації «Олексія Бутка побили двоє учасників АТО» (№43 (788) від 25.10.2018 року) військовослужбовцями, які нібито побили жителя Нових Санжар. Ми пообіцяли, що обов’язково надамо їм можливість оприлюднити свою позицію та версію того, що відбулося.
Спочатку до редакції зателефонувала жінка, яка представилася мамою двох згаданих у статті військовослужбовців. Вона розповіла, що сини на сьогодні є діючими військовими. Жінка наголосила, що дружина Олексія Бутка Марина, яка й розповіла редакції про інцидент на Покрову, навмисно чи ні, але подала недостовірну інформацію. І запропонувала зв’язатися із одним з її синів та вислухати його. Що й було зроблено.
Із Вадимом ми говорили по телефону. Чоловік одразу попрохав не називати його прізвища, оскільки він і на цей момент є діючим військовим і проходить службу в складі підрозділу, який виконує спеціальні завдання в рамках проведення Операції Об’єднаних Сил (ОСС) на Донбасі.
Вадим розповів:
— Звичайно, усе було зовсім не так, як вам розповіла дружина Бутка. Почнемо із того, що мій брат взагалі не брав участі в інциденті. Так, він перебував на місці події. Але через перенесену нещодавно складну хірургічну операцію фізично не міг брати участі ні в якій бійці. Що ж відбулося. Того вечора, напередодні інциденту, я перебував із друзями в кафе. Ми говорили, грали в карти. Я випив трішки пива. Горілки не вживаю. Повертаючись додому, біля Будинку молитви помітив чотирьох чоловіків. Вони несли частину металевого паркану. У мене не було й немає сумніву, що вони її вкрали. Я зробив чоловікам зауваження. Троє із них швидко зникли. А один повів себе агресивно і накинувся на мене із електрошокером. Пізніше я дізнався, що в чоловіка був і ніж. Про це мені розповів випадковий свідок. Звичайно, я не міг просто стояти, коли мене атакують. Почалося фізичне протистояння. Бутко вкусив мене за руку. Я дав йому пару ляпасів. Що він є моїм сусідом, навіть не здогадувався. Поліцію викликали і Бутко, і я. Я написав заяву до правоохоронних органів. Але її, чомусь, не прийняли. Наступного дня я мав розмову із Бутком. Пропонував спокійно сісти і поговорити, розібратися в ситуації. Але він на контакт не пішов. Чому я так вчинив? Я хочу, щоб і я, і мій брат, і всі новосанжарці могли спокійно ходити по вулицях, не боятися, що на них нападуть. Я не хочу спокійно дивитися на те, як кимось надбане майно безборонно розкрадають. Така моя життєва позиція. Оце і все, що було.
Начальник Новосанжарського відділення поліції Андрій Полонський, у свою чергу, уточнив, що заява Вадима прийнята і долучена до матеріалів кримінальної справи.
