Як відомо, на території Кобеляцького району до цього часу існує лише одна об’єднана громада. Її в 2017 році створили на базі колишніх Бутенківської та Дрижиногреблянської сільських рад. На цей час сесією Бутенківської сільської ради прийнято рішення про звернення до сусідніх сільрад із пропозицією про об’єднання, у тому числі — до Марківської сільської ради.
Наша перша в районі громада успішно розвивається. Ми маємо найбільший бюджет, ми будуємо водогони, освітлюємо вулиці, розвиваємо комунальне господарство, купуємо нову техніку. І поряд із цим, у більшості сусідніх сільрад коштів вистачає хіба що на зарплату чиновникам, фарбування пам’ятників та встановлення парканів.
Ми не робимо секрету із того, що для формування повністю самодостатньої громади нам не вистачає приєднання до існуючої хоча б однієї сільради. Тому й відправляємо відповідні пропозиції своїм сусідам.
Днями бутенківські депутати зробили спробу розширити межі своєї громади, направивши пропозиції про об’єднання до кількох сільських рад, у тому числі і в Марківську. І в Марківці, і у Свічкаревому неодноразово проводились зібрання місцевих мешканців. На них представники Бутенок роз’яснювали місцевим про позитивні аспекти, які матимуть місце після об’єднання, такі як інфраструктурні субвенції з державного бюджету та податок з доходів фізичних осіб, 60 відсотків якого буде акумулюватися в місцевому бюджеті. Навіть створена спеціальна ініціативна група із числа громадськості, яка підтримує цей процес і збирає підписи на підтримку приєднання до спроможної Бутенківської громади. Але на заваді стоїть керівництво сільради, зокрема, голова Людмила Васильченко.
Наведу один вельми красномовний приклад. У свій час ми направляли в Марківську сільраду пропозицію щодо міжмуніципального співробітництва. Ми плануємо організувати цивілізований збір відходів, простіше — сміття. На цей час проводимо тендери на закупівлю сміттєвоза та контейнерів. Для того, щоб виграти конкурс і отримати фінансову підтримку від держави, бажано, щоб до бутенківського проекту приєдналася хоча б одна сільрада. Найкраще — Марківська. Це — найбільш оптимальний варіант з точки зору логістики. Це — додаткові зручності для жителів передусім самої Марківської сільської ради. Ми направили листа із пропозицією в Марківку. Від сільради не потрібно ні значних коштів, ні проведення організаційної роботи. Усе ми беремо на себе. Їх згода — і процес пішов. Результатом його будуть нові послуги для людей. І що ви думаєте? Будь-якої відповіді з Марківської сільської ради не надійшло, імовірно, вказане питання взагалі не виносилося на сесію сільської ради.
Така позиція керівництва сільради дуже шкодить розвитку території і неминуче призведе до погіршення життя звичайних людей.
Марківська сільська рада, у особі керівництва, позиціонує себе як самодостатня сільрада, у якої немає потреби приєднуватись до «розпіарених» Бутенок, але свідомо чи несвідомо замовчується вся правда, що полягає в тому, що за кошти Бутенківської сільської ради регулярно возять марківських і свічкаревських діток у школу, купуються шкільні автобуси, Бутенки фінансують «швидку медичну допомогу», яка їздить до хворих із сіл Марківської сільської ради, дофінансовує потреби Бутенківської амбулаторії в ремонтах та придбанні необхідного обладнання. До речі, саме лікарі вказаної амбулаторії, крім бутенківців, обслуговують хворих Марківської сільської ради згідно адміністративного поділу.
Враховуючи вищевикладене, можна запитати Людмилу Олександрівну, скільки коштів виділила її сільрада на своїх дітей і хворих. А попереду 2019‑й рік із серйозною загрозою. Так, ми, як хороші і заможні сусіди, готові і надалі возити дітей і допомагати рятувати хворих. Але в цьому році ми створимо власний відділ освіти, можливо, і медицина перейде у наше віддання. І тоді вже Бутенківська громада не матиме юридичного права фінансувати підвезення марківських і свічкаревських дітей до школи. Це буде нецільовим використанням коштів. І що тоді? Хтось шукатиме винних у Бутенках?
Крім цього, існує й опір з боку сільгоспвиробників, котрі мають електорат у вигляді своїх працівників, на яких вони безпосередньо впливають. З чим пов’язаний їх супротив, сказати важко: чи то страх конкуренції з боку сільгоспвиробників з Бутенок, чи низькі ставки орендної плати, які встановлює Марківська сільрада на землі запасу, або ж можливість користуватися необлікованими земельними ділянками. Але те, що супротив існує — це факт.
Так от, я хочу, аби жителі Марківської сільради знали, що в результаті об’єднання із нами вони лише виграють. Виграють у тому, що їх діток возитимуть до школи, що вони отримають додаткові послуги і гроші на розвиток. Ніхто не втратить роботу. Втратить лише нинішній сільський голова як майбутній староста (у широті своїх повноважень). У іншому випадку, через чиїсь амбіції виникнуть проблеми в сотень людей. От і думайте, що важливіше: зарплата одного чиновника чи комфортне і безпечне перевезення діток до школи, вчасний приїзд «швидкої допомоги» та інші якісні послуги для сотень людей? Дякую за можливість донести до людей правду.
