Минулого тижня Полтавщина пережила дводенний транспортний колапс. Зима звично підкралась непомітно. Сніг і вітер свою справу робили, а ось влада і шляховики, м’яко кажучи, не справилися.
Зараз через кілька днів після снігопаду автошляхи, вулиці, провулки і проїзди між будинками з горем пополам таки почистили. Але в перший день Полтавщина буквально стала.
Так, зараз нам розкажуть про небувалий снігопад, про те, як героїчно не спали чиновники, перерахують одиниці техніки, задіяні під час чергової «боротьби». Але це — слова. А по факту виходить, що за кілька років керівництва нової влади нічого принципово не змінилося.
Такі снігопади вже були. Були й рясніші. І тоді виникали проблеми на сільських дорогах. І тоді для того, щоб «швидка» доїхала до породіллі чи просто дуже хворої людини, її, тобто автомобіль медиків, тягли тракторами. Але ж у гігантських «корках» автомобілісти на дорогах державного значення не стояли.
Окрім того, всі ми бачили, що на дорогах сусідньої Дніпропетровської області, де теж падав рясний сніг, колапсу не було. Так що у «відмазки» про небувалий снігопад і героїзм та професійність чиновників якось не віриться.
Взагалі, створюється враження, що отакі аврали на дорогах комусь дуже вигідні фінансово. Важко навіть уявити, скільки десятків мільйонів гривень можна списати на «героїчну боротьбу».
Так, можливо гроші й не крали, можливо й добросовісно працювали. Але ж не справилися. І виникають логічні запитання.
Де була дорожня техніка? Якщо її не вистачає, то чому? І навіщо тоді обласна влада в купі із державною вбехували десятки мільйонів гривень у полтавський аеропорт, з якого банально ніхто нікуди не літає. І головне питання — хто за все це відповість?
Фури в них у всьому винні. Багато їх розвелося. Влітку асфальт роздавлюють, взимку снігоочисній техніці працювати заважають. Так, а хто має вирішувати цю проблему? І якщо влада займається лише констатацією давно всім відомого факту, то навіщо вона потрібна.
Перекладання провини на попередників уже якось не переконує. Ну були вони погані, ну крали, ну недопрацьовували. А ви, теперішні, чим займаєтесь? Воюєте? Це вже й не смішно, і не сумно.
Можливо, пани Головко, Бєлєнький та інші й образяться на припущення, що той сумнозвісний аеропорт вони збудували виключно для себе. Щоб втікати зручно було. Але куди ж подінешся від подібних припущень і запитань? Вони то полетять. Є куди й за що. А ось всім іншим що робити?
У цьому році до влади, напевне, прийдуть інші. Подивимось, можливо, вони щось змінять на краще. Повинна ж якась надія залишатися, тим більше, у період веселих свят.
І останнє. Представники влади можуть на нас журналістів ображатися. Що ж, це їх право. Але вони повинні чітко усвідомлювати, що ми працюємо не для них. Не вони є нашими читачами, не вони утримують газету. Ми існуємо і працюємо виключно завдяки звичайним простим людям: пенсіонерам, робітникам, селянам. І за це ми вдячні цим людям і будемо намагатися відпрацювати кожну гривню.
Із святом Вас, читачі! Усім миру і злагоди.
