У жовтні минулого року була створена Православна церква України. 6 січня Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні Томос. Ця подія завершила процес надання автокефалії ПЦУ. Що зміниться в діяльності місцевих православних релігійних громад, кореспонденти тижневика дізнались у настоятелів церков.
Як усе відбувалось
У квітні 2018‑го Президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського патріарха (Константинопольська православна церква) про надання автокефалії Українській церкві.
У вересні в нашу державу патріарх Варфоломій направив двох священнослужителів (екзархи). Протягом місяця вони відвідували українські церкви та спілкувались із священиками.
9 жовтня у Стамбулі розпочалося триденне засідання Синоду Вселенського патріархату. На ньому зі звітом виступили екзархи. Заслухавши колег, учасники засідання дали дозвіл на створення Православної церкви України.
З 27 по 29 листопада в Стамбулі пройшов Святий і Священний Синод Вселенського патріархату, де був узгоджений текст Томосу (церковний указ, який випускається, коли головна церква хоче надати автономію в управлінні — автокефалію) для ПЦУ. На основі документа ухвалили проект статуту Української церкви.
15 грудня в Києві відбувся Об’єднавчий собор. Православні архієреї оголосили про об’єднання українських церков в єдину Православну церкву України. Її предстоятелем обрали Епіфанія, митрополита Переяславського і Білоцерківського. Кафедральним собором ПЦУ став Михайлівський Золотоверхий собор.
22 грудня Порошенко підписав закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії. Якщо через три місяці храми УПЦ МП не перейменуються на Російську православну церкву, їм анулюють реєстрацію.
Відповідно до закону, УПЦ МП може вибрати будь-який варіант назви, законом встановлено лише одне обмеження — церква, яка підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представленою у військових підрозділах і на лінії фронту у військових частинах.
5 січня в Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію єдиної ПЦУ. Наступного дня Варфоломій передав Епіфанію посох і Томос, який проголошує автокефалію.
Як пояснюють релігієзнавці, процедура отримання Україною церковної незалежності офіційно завершена. І автокефалія дає ПЦУ рівність із іншими автокефальними православними церквами.
Що буде з майном церков
Експерти стверджують, що все залишиться, як і було. Вони заявляють, що на рівні держави немає різниці, канонічна церква чи ні, головне, щоб вона була законно зареєстрована. Тобто, має бути статут релігійної організації, тоді ця організація може діяти. Тому на рівні держави внутрішньоцерковні речі не впливають ні на статут, ні на реєстрацію, ні на майно релігійної організації.
Долю церкви мають вирішувати прихожани
Георгій Момоход, настоятель Свято-Покровського храму Московського патріархату, говорить, що церква перебуває поза політикою. І на першому місці у нього стоїть духовність, тобто, канон і правила, Бог, а не сучасна політична дійсність.
— Якщо подивитись у глибину, церква ніколи не була ні моя, ні ваша, ні агресора, — говорить отець Георгій. — Вона є Божою. Церква закликає до миру, до любові, до єдності. Ми дотримуємося служіння старослов’янською, на якій мовились прапрадіди. Сьогодні нам усім нав’язують, що ми повинні бути в Православній церкві України. Хоча я не бачу це утворення як церкву Христову. По-перше, немає дотримання канонів. За апостольськими правилами, не мав право Варфоломій знімати анафему з Філарета. Це повинен роботи той, хто наклав її. По-друге, патріарх Константинопольський не повинен самостійно приймати рішення щодо ПЦУ. По-третє, Варфоломій до цього часу нашу Православну українську церкву чинно підтримував. Казав, що не може бути більше якоїсь конфесії, коли Онуфрію надали звання митрополита. Для мене його дії і поступки є несвідомими.
Крім того, є 35‑та стаття Конституції, за якою влада не може впливати на церковні справи. Діла духовні мають вирішувати релігійні діячі. Невідомо, чому в нас за церкву взявся президент. Чомусь не ведуть до єдності греко-католиків і римо-католиків, а більмом стала церква, що існувала споконвіків. Кожен християнин повинен мати свобідну волю. У Кобеляках функціонують три храми. І кожен вирішує, де він знаходить Бога.
27 жовтня 1990 року нашій українській церкві був даний Томос. Зараз наша церква лише молитовно поєднана з Московським патріархатом. Але ж таку єдність ми маємо з польською, румунською та іншими церквами. Українська православна церква має власні керівні органи і церковний суд. Усе майно є власністю УПЦ.
Долю церкви мають вирішувати прихожани, які постійно приходять туди до Бога. Моя позиція така: коли світ визнає Православну церкву України канонічною, тоді я буду з усіма в єдності. Я держався і держатимусь канонічної церкви, доки все не буде в повній основі. Якщо ж громада вирішить піти в ПЦУ, то я краще піду корови пасти, але не стану священиком, будучи переконаний у цій громаді. Я — твердий християнин і стійко дивлюсь за канонами. Мирське сьогодення у мене не стоїть на першому місці. Адже політики діють по-різному. Головне для мене — спасіння душі.
Священик Дмитро Кулічковський, який є настоятелем храму Юрія Переможця, пояснив, що він не має права коментувати ситуацію зі створенням ПЦУ, оскільки не є благочинним. Він порекомендував звернутися до свого колеги Дмитра Луценка, який проводить службу в Марківській церкві Іоанна Хрестителя Київського патріархату.
Дмитро Луценко сказав, що в першу чергу зміни стосуються перереєстрації церков Київського і Московського патріархату. Прихожани більшістю голосів, дві третіх, будуть вирішувати, під чиєю конфесією їм залишитись. Після об’єднавчого собору, що відбувся у жовтні, офіційно Київський патріархат і Автокефальна церква стали частиною Православної церкви України.
Із приводу богослужіння, священик пояснив:
— У храмах Київського і Московського патріархатів богослужіння ведеться за однією схемою. Тільки ми служимо українською мовою, а вони — церковнослов’янською чи російською. Бог у нас один. І священики різних конфесій можуть домовитись, аби проводити в храмах богослужіння почергово, якщо про це їх прохатимуть прихожани. Це допоможе не вносити смуту у громаду.
Настоятель Свято-Миколаївської церкви Василь Сверлович підтримує позицію, яку зайняла УПЦ Київського патріархату, вступивши в Православну українську Церкву.
