Підводимо підсумки року, що минув. У тому числі, і в неофіційній, суто редакційній, номінації «Політик року». На нашу суб’єктивну думку, у минулому році на це звання заслужив бутенківський підприємець, депутат місцевої об’єднаної територіальної громади Павло Гунжель. Нижче спробуємо пояснити, чому так вважає редакція «ЕХО».
Одразу хочу роз’яснити, що рішення щодо визначення лідера в тій чи іншій номінації приймається колегіально. І те, що під цим матеріалом стоїть прізвище одного автора, не є ознакою одноосібної суб’єктивної думки. Нехай не багатогодинна і не «гаряча», але дискусія по кожній номінації, по кожній кандидатурі таки відбувається.
Отже, чому Павло Гунжель? Нагадаємо, що якусь біль-менш значущу популярність Гунжель здобув ще в 2016 році. Тоді він позиціонував себе, як громадський активіст, і запам’ятався, як непримиренний критик тоді ще місцевого сільського голови Миколи Скрильника. Свою діяльність Павло Олександрович не припиняв і протягом 2017‑го року. Логічним завершенням певного періоду стала його участь у виборах голови Бутенківської ОТГ. Вибори виграв уже згаданий Микола Скрильник. Гунжель став «срібним призером», відставши від переможця на 400 голосів (або на 20 відсотків). У принципі, це досить багато, якщо зважати на кількість виборців. Але відставання Гунжеля від Скрильника, водночас, і не було надто критичним, щоб стверджувати, що в останнього немає й не буде жодного шансу на виборах. Тим більше, зважаючи, що Павло Олександрович не є членом жодної політичної сили, яка б його підтримувала організаційно і матеріально. Так, співпраця із «Солідарністю» Валентина Наливайченка є, але не більше. Немає в Гунжеля і значних власних коштів, залежних від нього власників земельних паїв, великого трудового колективу чи потужного спонсора. Так що все, чого він досяг, зроблено самотужки.
Тут у частини читачів може виникнути логічне запитання: «А чого він досяг?». Поки що — ледве не стовідсоткової впізнаваності. У Бутенках — точно, можливо, і в усьому Кобеляцькому районі. А без цього, без впізнаваності, у політиці, якою, власне, і займається Гунжель, робити нічого.
Ми передивилися архів публікацій на редакційному сайті за 2016–18 роки. Павло Гунжель згаданий у 52 статтях чи відео. І це лише на сайті «ЕХО». Адже Павло Олександрович як інструмент поширення інформації використовує ще й соцмережі та власну газету «Хроніки громад».
У минулому році тижневик «ЕХО» визнав його «Опозиціонером року». У цьому році вважаємо, що Гунжель напрацював уже й на «Політика року». Тим більше, що більшість інших людей, які небезпідставно вважаються політиками місцевого масштабу, протягом минулого року себе практично не проявляли.
І наостанок підкреслюю: мова йде виключно про поняття «політик». Не потрібно плутати його, як це зазвичай прийнято в Україні, із словами «керівник», «господарник» тощо.
Гунжель у 2018 році краще за всіх у районі займався політикою. Не більше і не менше.
