Близько місяця тому в статті під назвою «У нас забирають хліб із рота і дають атовцям» (№11 від 14 березня 2019 року) ми повідомляли про конфліктну ситуацію, яка виникла в маленькому селі Прогрес Червоноквітівської сільської ради. Мова йшла про те, що 48 гектарів землі, якими місцеві жителі користувалися для випасання худоби і косіння сіна, віддали в приватну власність колишнім військовослужбовцям. Минув місяць і редакція вирішила повернутися до цієї теми. Адже вона в будь-який момент може стати актуальною для жителів інших сіл.
Нагадаємо, що в Прогресі місцеві жителі в один не надто прекрасний для них момент залишилися без 48 гектарів землі. Їх наказом обласного управлянні Держгеокадастру віддали 24‑м учасникам АТО. Землі ті знаходяться в державній власності, перебувають за межами населеного пункту і розпоряджаються ними обласні чиновники.
Ще тоді, коли ми описували цю ситуацію, було зрозуміло, що вона є типовою і може в будь-який момент повторитися в інших наслених пунктах Кобеляцького району.
Тому повертаючись до теми, редакція ставить собі за мету не просто розповісти про розвиток ситуації, а й оприлюднити реальний покроковий механізм вирішення проблеми. Окрім того, нам стало цікаво, хто зробив висновки і засвоїв урок «прогресівського» конфлікту.
Червоноквітівський сільський голова Людмила Рибалко розповіла, що згадані 48 гектарів землі зорані. Пасовищ там уже не буде. Документи на право власності в учасників АТО є і вони віддали свою землю в оренду.
Людмила Степанівна, при сприянні депутата облради Миколи Андрієнка, потрапила на прийом до начальника обласного управління Держгеокадастру Вадима Чувпила. І подала заявку на оформлення документів на 30 гектарів землі під громадське пасовище. Сільський голова вважає, що саме таким чином їй вдасться зберегти частину земель від розорювання. Адже, за її словами, лише в Полтавській області своїм правом на отримання земельної ділянки під особисте селянське господарство не скористалися близько п’яти тисяч учасників АТО. А це означає, що в будь-який момент їм можуть виділити землю на території тієї чи іншої сільради. У тому числі, і тієї землі, що використовується як пасовище чи сінокіс.
А далі — найцікавіше. Редакція спробувала вияснити, чи оформлюють землі під громадські пасовища інші сільські голови району. Станом на момент написання цього матеріалу нам не відомо про жоден факт відповідних дій сільських посадовців. Більше того, практично ніхто з них не вчиняє ніяких дій щодо інвентаризації земель колективної власності, якими вони розпоряджаються з 1 січня 2019 року. У всякому випадку, у Кобеляцькому районному відділені Держгеокадастру на затвердженні знаходяться лише документи, подані керівництвом Жуківської сільради. Усі інші чогось очікують.
Між тим, голови сільрад, маючи бажання, можуть оформити землі державної власності за межами населених пунктів під громадські пасовища. І цим «зарезервувати» їх для своїх земляків. Чому вони цього не роблять? А ось про це мають запитати вже жителі сіл, вони ж — виборці.
Нижче ми в скороченому вигляді друкуємо покроковий алгоритм дій для оформлення землі під громадське пасовище.
Оформлення громадських пасовищ: 9 кроків
Крок 1. Жителі територіальної громади, які мають потребу в створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села.
Крок 2. Виконком місцевої ради:
- збирає інформацію щодо потреби в створенні громадського пасовища, уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
- розробляє Положення про громадське пасовище.
Крок 3. Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище.
Крок 4. За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 Земельного кодексу України стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або в користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища.
Крок 5. Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України «Про землеустрій», замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.
Крок 6. Розроблену та погоджену в порядку, визначеному статтею 1861 Земельного кодексу України, документацію із землеустрою орган місцевого самоврядування направляє до районного підрозділу Держгеокадастру за місцем знаходження земельної ділянки із клопотанням про отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Крок 7. Отримавши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, орган місцевого самоврядування звертається до Головного управління Держгеокадастру в області із клопотанням про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища.
До клопотання додаються:
- оригінал документації із землеустрою;
- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
- електронний документ (обмінний файл).
Крок 8. Орган місцевого самоврядування приймає рішення про прийняття в комунальну власність земельної ділянки громадського пасовища, підписує акт прийому-передачі земельної ділянки
Крок 9. Уповноважена особа органу місцевого самоврядування звертається до підрозділу державної реєстраційної служби за місцем розташування земельної ділянки для реєстрації права власності територіальної громади в реєстрі речових прав.
Важливе питання
Чи повинні власники худоби щось сплачувати за її випасання? І хто має контролювати користування пасовищем?
За земельну ділянку громадського пасовища для загального користування, яка знаходиться у власності територіальної громади, ні земельний податок, ні оренда не сплачується. Разом з тим, місцева рада має право визначити розмір плати з кожного власника худоби (залежно від її кількості та виду), який користується цим громадським пасовищем. Але це вже не плата за землю, а плата за користування. Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
Більш детальна інформація за посиланням: https://www.auc.org.ua/novyna/praktychni-rekomendaciyi-z-oformlennya-gromadskyh-pasovyshch.