«ТелеграфЪ» поцікавився у пана Валерія, чому йому спало на думку писати саме радіоп’єсу? Адже жанр і справді забутий. Валерій Григорович відповів щиро: «Знаєте, зараз слухаєш радіо – і дратуєшся. Одна реклама та якась маячня. А я пригадую, як у дитинстві майже голову у те радіо засовував – із захопленням слухав п’єси, переживав за героїв. Цікаво було... А тут якраз конкурс оголосили. От я і вирішив спробувати».
Спроба виявилася вдалою. Чомусь нам здається, що громадяни слухатимуть п’єсу Валерія Голуба так, як сам він колись слухав радіоп’єси Агати Крісті – із захопленням. Знаєте, чому ми у цьому впевнені? Бо п’єса не лише гарно написана. Вона написана на дуже актуальну тематику – про загадкові та немотивовані зміни клімату на планеті. І, звісно ж, про кохання – куди без нього?
Сюжет п’єси, прямо скажемо, карколомний. На Землі йдуть страшенні зливи. Циклони знищують не лише посіви, а й цілі країни. Чому вони починаються, звідки приходять – не знає ніхто. Виявляється, їх організовує група радикально налаштованих вищих військових чинів в одній дуже могутній та багатій державі (ану, відгадайте, у якій?).
Осатанілі генерали завантажують військові літаки хімічними речовинами, що провокують величезні опади. Ці речовини пілоти розпилюють над недорозвиненими країнами (відгадайте, над якими?), і там все гине під зливами. І ось один пілот (найсимпатичніший та найсміливіший) збунтувався. Він не хоче більше нищити інші народи. Генерали підсилають до нього дочку одного полковника. Дочка провалює завдання і закохується у пілота. Пілот теж у неї закохується. Потім усі вони гинуть. Крім генералів. Зате смертельні дощі припиняються. І недорозвинені країни починають потроху розвиватися.
Тож, коли почуєте по радіо про «Зливу над Чересполем», – не лякайтесь. Це не світова катастрофа. Це науково-фантастична п’єса Валерія Голуба.
Довідка
Валерій Голуб – кременчужанин, народився у селі Решетилівка Полтавської області. Працює на кременчуцькій станції юних техніків. Член Національної Спілки журналістів України. Активний учасник літературного об’єднання «Славутич» (Кременчук). Автор поетичних збірок «Час, коли падають зорі» та «Город гудел...»
