Здавна ліс був не тільки товаришем людської цивілізації, а й годувальником та захисником. Ліси ховали наших предків від ворожих стріл, годували зимою, коли лісова дичина була єдиним джерелом їжі. На сучасному етапі ліс є однією із окрас життя людей. Втомившись від урбаністичної метушні, ледь не кожна сім`я знаходить щонайменше один світлий літній день для невеликого пікніку у лоні природи. Полтавцям випала чудова нагода милуватися красою лісу майже щодня. Потрібно тільки полишити буденні справи і пройти до зеленої окраси нашого міста — дендропарку.
Територія сучасного дендропарку за часів Полтавської баталії була густою незайманою дібровою: Яківчанський ліс переходив у хащі на Монастирській горі. Лише під час Великої Вітчизняної війни цей зелений масив був вирубаний фашистами як перспективний для оборони. А вже у квітні 1962 р. почалася розбудова парку, який згодом був включений до списку ботанічних садів і дендропарків України. Головним ініціатором проекту створення дендропарку була міський дендролог Яніна Яківна Яценко. Тоді самі жителі передмістя Яківців висадили сотні саджанців. Дендропарки України — «Тростянець», «Софіївка», «Олександрія» — надсилали інтродуктивний та акліматизований посадковий матеріал, на базі якого і було створено колекцію порід дерев і кущів — усього більше 200 видів.
В 1973 р. завершилось будівництво дендрологічної частини парку, що зайняла площу в 122 га. Першопочатково планувалося створити куточок культурного відпочинку на зразок парку «Перемога», з великою кількістю різноманітних малих архітектурних форм, місць розваг та різних яток. Проте ці плани не були втілені у життя. У липні 1987 року відбулося нарешті офіційне відкриття Полтавського дендропарку (офіційна назва: парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Полтавський міський» — ред.), який став одним з улюблених місць для спілкування полтавців з природою.
Проте зараз ця зелена перлина Полтави знаходиться під серйозною загрозою. Компанії, що полюбляють там відпочивати, залишають після себе купи сміття, порожніх пляшок, недоїдків та інших, таких необхідних «культурній» людині, предметів. Особливо це помітно на узбіччі головних стежок та у наймальовничіших місцях.
Інша проблема — автотранспорт, який руйнує зелене покриття, забруднює повітря і порушує тишу цього місця.
Третя серйозна проблема — вирубування чи викопування дерев і кущів: менш цінні просто пиляють на дрова, а дорожчі пересаджуються місцевими жителями до себе на подвір’я. Додайте до цього ще й відсутність належного догляду за рослинністю...
Варто лише раз пройтися дендропарком, і ви самі зможете побачити його занепад. А колись, у 1986 році, наш Полтавський дендропарк зайняв друге місце серед всіх подібних об’єктів Радянського Союзу, поступившись лише Ізмайлівському парку в Москві!
На щастя, не всі полтавці виявилися байдужими до проблем парку. Ініціативна група з його врятування виникла на базі гімназії № 9, яка і розташована неподалік дендропарку. Її ініціатором стали вчителка Ольга Андріївна Откидач і сама натхненниця створення цієї зони відпочинку Яніна Яківна Яценко. З 2008 року вони розпочали проект «Відродження», що має на меті залучити як допомогу окремих громадян, так і фінансову й організаційну підтримку місцевих органів влади. За участі учнів школи та інших небайдужих людей розпочалася кампанія за збереження для Полтави її окраси.
Учасники проекту провели ряд зустрічей і консультацій зі співробітниками Краєзнавчого музею, головою товариства «Охорона природи» Наталією Стеценко, начальником інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Юрієм Стрюком, керівником міського комунального господарства Юрієм Непорадою. Були написані ряд листів — меру міста Андрію Матковському, голові Київської у місті Полтаві райради Віктору Животенку, начальнику державного управління навколишнього природного середовища в Полтавській області Ігорю Піддубному та іншим чиновникам, в яких викладалися цілі проекту і обґрунтовувалася необхідність його підтримки.
У результаті цих зусиль 17 лютого 2010 року у Полтавській міській раді відбулася нарада, на якій ухвалили провести ряд заходів: розробити кошторис необхідних робіт, висадити живу огорожу для запобігання в’їзду автомобілів, створити штат робітників дендропарку (не менше 5 осіб) з відповідним фінансуванням (213 тис. грн.), привести у відповідність з державними вимогами документацію парку (зокрема, змінити помилкову офіційну назву «Полтавський міський парк» на «Полтавський дендропарк»), покращити агітаційну та волонтерську роботу. Відповідальними за виконання цих рішень призначили високих полтавських чиновників — Юрія Сулаєва, Вадима Вадімова, Юрія Непораду, Григорія Свириденка, Олександра Русіна.
Крім бюрократичної роботи, учасники проекту здійснюють цілком реальні кроки для покращення ситуації. Вже кілька разів учні гімназії № 9 прибирали територію дендропарку. Регулярно здійснюються обходи з метою виявлення нових несанкціонованих звалищ і в’їздів. В рамках МАН робота десятикласниці В. Калашник з цієї теми зайняла друге місце. У співпраці з педагогами ПНПУ написана відповідна стаття. Розроблені правила поведінки в дендропарку, які планується роздавати учням молодших класів, а для їх батьків — соціологічні анкети.
У планах учасників «Відродження» — величезний обсяг робіт по всіх напрямках. Перш за все це втілення в життя ухвал спеціальної наради. На весну цього року призначено ще одне прибирання. Вже готуються макети зошитів і щоденників з чудовими краєвидами Полтавського дендропарку, які планується вручати першокласникам. Учні школи самі працюють над створенням сайту парку, який вже скоро буде доступний всім користувачам Інтернету. Створюється фотогалерея «Краса і біль дендропарку», готується конкурс міні-творів «Дендропарк у моєму житті. Шляхи відродження», малюнків «Мій улюблений куточок у дендропарку», тренінг «Правила поводження з пластиковою тарою». У співпраці з ТРК «Лтава» готується документальний фільм про Полтавський дендропарк, намічається співпраця з іншими ЗМІ. Проект «Відродження» зараз бере участь у конкурсі благодійного фонду «Україна 3000» «Добро починається з тебе».
Сподіваємося, що ця ініціатива не залишить байдужими ані серця простих жителів Полтави, ані міських і державних чиновників. Лише спільними зусиллями ми зможемо перетворити повільно деградуючий Полтавський дендропарк у справжню зелену коштовність не лише нашого міста, але і всієї країни.
