Минулої неділі жителі села Ганжівка зійшлися на збори. Не надто добираючи виразів, люди висловилися категорично проти ідеї відновити діяльність сміттєзвалища, яке колись функціонувало поряд із населеним пунктом.
Приводом для проведення зібрання стала публікація в «ЕХО» під назвою «Кобелячани збираються до Президента» (№30 від 25.07.2019). У статті мова йшла про міське звалище та про проблеми, що виникають у кобелячан, які проживають поряд із цим об’єктом. Після чергової пожежі група містян прийшла до міської ради, щоб висловити свій протест з приводу бездіяльності міських посадовців. Люди звернулися і до прокуратури та пообіцяли, що поїдуть у Київ до Адміністрації Президента та до Кабміну, щоб пікетувати і ці установи. Не маючи надії на владу на місці, кобелячани сподіваються, що в ситуацію втрутяться чиновники рангом вище.
Під час розмови жителів міста із керівником міськради Олександром Копельцем лунали і пропозиції щодо того, яким чином можна вирішити проблему звалища.
От одна із таких пропозицій, озвучена в пресі, і призвела до збурення серед мешканців Ганжівки та сусідніх сіл. Присутній на зустрічі в кабінеті Копельця Іван Байбара сказав (цитата):
— «Зверніться в Золотарівську сільраду по дозвіл створити звалище на місці глиняного кар’єру, що неподалік Ганжівки. Там і відстань до населеного пункту сягає близько кілометра, і територія достатньо велика».
У неділю поряд із будівлею магазину в Ганжівці зібралися близько п’яти десятків людей. Приїхали навіть жителі Мідянівки і Золотарівки. Був присутній на зібранні і золотарівський сільський голова Володимир Кобель.
Обговорювали в основному пропозицію, що пролунала із уст Байбари. Виразів не добирали.
— Де він, той депутат, кілометр від звалища до житла побачив? Нехай приїде до нас, ми йому наміряємо.
— Кобелячани хочуть лайно і сміття із свого двору в наш перекинути.
— Це добре, що в нас немає об’єднання з Кобеляками. Тоді Копелець би мусор возив і не питав би нікого.
— Ото один чоловік був, який нас послухав і поступив по закону. Це — Таранушич. Спасибі йому. Так і напишіть.
Як відомо, до 2012 року на території села Ганжівка було розташоване міське звалище. Жителі села постійно протестували проти такого сусідства. І тільки-но закінчився термін дії договору оренди між міською радою і Золотарівською сільрадою, примусили місцевих депутатів не підписувати нової угоди. Із того часу звалища в Ганжівці немає. За словами місцевих жителів, вони нарешті зітхнули з полегшенням у прямому і переносному сенсі цього виразу. Люди вже не потерпають від постійного смороду, від величезної кількості мух і пацюків, які є супутниками таких об’єктів.
Говорить Марія Койнаш:
— Ми тридцять років у пеклі жили. Ні води попити, ні дихнути. Дохлі свині валялися по всій дорозі до Ганжівки. Я живу за триста метрів від неї. Переміряла сто разів із сусідками. Нехай приїдуть оті розумні із Кобеляк і самі поміряють. Ми їм не дамо нас знову в пекло загнати.
Учасники зібрання одноголосно заявили про те, що не дозволять нікому відновити звалище поряд із Ганжівкою. І залишають за собою право на будь-які форми протесу, аж до перекриття автодороги.
Сільський голова Володимир Кобель резюмував:
— Дійсно, люди налаштовані дуже рішуче. Лунали навіть пропозиції швиденько приєднуватися до Бутенок, щоб кобеляцька міська рада остаточно втратила можливість відновити діяльність звалища в нашій місцевості. Так, я чітко розумію, що за нинішнім законодавством, ніхто і нікому не має права надати дозвіл на відкриття такого об’єкту в Ганжівці. Але це — за законодавством. Ми ж, на жаль, живемо ще не в правовій державі. Тому може бути всяке.
Кобель також розповів, що кілька років тому Спілка пасічників Кобеляцького району спробувала провести своєрідну рекультивацію території колишнього сміттєзвалища, висадивши на цьому місці медоносні дерева, зокрема — акації. Але поки що спроба була невдалою. У глинистому ґрунті не приживаються навіть саджанці акації.
