Редакція вирішила поцікавитися, яким чином у Кобеляках проходить процес сортування твердих побутових відходів. Адже згідно із законодавством та сучасними тенденціями, усі населені пункти України мають перейти саме на роздільний збір сміття.
Відомо, що сама міська влада процесом роздільного збору відходів не займається. Сортувальна станція, яка нібито є в Кобеляках, є «паперовою». Тобто, вона існує виключно на папері, у звітах та розпорядженнях.
Але процес сортування відходів у місті таки відбувається. Знайти людину, яка цим займається професійно, у маленькому містечку неважко. Кобелячанам добре відомо, що різноманітну вторинну сировину вже кілька років поспіль купляє один із місцевих приватних підприємців. Саме найняті ним люди працюють на міському звалищі, перебираючи і розділяючи відходи.
Руслан, саме так звуть підприємця, погодився розповісти про нюанси свого бізнесу. Лише попрохав не афішувати його прізвища. Вторсировину він приймає як на території звалища, так і на внутрішньому подвір’ї місцевої автостанції.
Кожного дня десятки кобелячан приносять і привозять на базу Руслана десятки, а то й сотні кілограмів паперу, скляних та поліетиленових пляшок іншої сировини. Підприємець приймає практично всі відходи, за винятком органіки (гній, листя, гілки дерев) та металобрухту.
Руслан розповідає, що частина жителів Кобеляк заробляє собі на життя, сортуючи та продаючи йому відходи. Це — пенсіонери. Люди із маленькою пенсією просто змушені таким чином підробляти. Так звані бомжі, попри розповсюджену думку, збором вторсировини практично не займаються. До речі, за словами Руслана, знайти працівників на постійній основі, які б погодилися працювати саме на звалищі, є проблемою. Навіть можливість заробляти шість тисяч гривень за місяць не приваблює потенційних працівників.
Відходи можуть забирати навіть з дому
Руслан охоче розповів про розцінки, які нині діють на ту чи іншу вторинну сировину.
Скляні пляшки. Приймають практично всі пляшки. Перша категорія коштує 25 копійок за штуку. Це пляшки, які можна використати повторно. Як правило, мова йде про тару з-під пива. Купляючи її, заводи економлять на придбанні нових пляшок. У ходу — зелені, прозорі, коричневі. Потрібно сортувати пляшки за кольорами.
Друга категорія — ті, що йдуть на бій. Їх потім знову переварюють і роблять із них нові пляшки. Коштують 10 копійок за штуку. Бити самостійно потреби немає. Адже такий склобій рве мішки, а люди часто раняться.
Макулатура. Її існує два види — картон і папір. Маються на увазі зошити, книги, відходи канцелярії. Не приймають яєчні лотки, шпалери та відходи зі вмістом фольги (пачки з-під цигарок, обгортки з-під шоколаду).
Вартість макулатури коливається від 1 гривні до 1,20 за кілограм. Усе залежить від кількості. Обривати палітурки з книг не потрібно.
Плівка. Приймають стрейч-плівку, тепличну, упаковочну. Ціна — 5 гривень за кілограм.
Пластикові пляшки. Це — найрозповсюдженіший вид сировини. Приймаються пляшки всіх кольорів. Їх можна м’яти перед здачею. Бажано розсортувати за кольорами. Ціна — 3,50 за кілограм.
Алюмінієві баночки. Це — банки з-під пива, енергетичних та газованих напоїв. Ціна —15 гривень за кілограм.
Руслан говорить, що із задоволенням встановив би в Кобеляках контейнери для роздільного збору відходів. Необхідність у цьому існує. І вона велика. Але поки що в нього для цього немає ні досвіду, ні фінансових можливостей. Збирається переймати досвід в інших містах України.
Підприємець заявляє, що має можливість забирати сировину прямо із дому здавача. Але відходів має бути не менше ста кілограмів. Такі випадки, за його словами, трапляються. Особливо тоді, коли люди роблять ремонт або капітальне прибирання садиби.
