Педагоги вимагають, аби їм виплачували всі 20 відсотків надбавки за престижність праці. Адже після того, як їм «урізали» всі можливі доплати, вони отримують по 4 тисячі гривень у місяць. А завідуючі дитсадками — 6 тисяч. Це менше, аніж касири в супермаркетах.
У понеділок у кабінеті голови районної ради Володимира Кішінського було людно. На прийом до посадовця прийшли представники трудових колективів міських дошкільних закладів. Усього було двадцять чоловік. Голова райради навіть запропонував перейти для розмови в більш просторе приміщення сесійної зали. Але виховательки вирішили провести розмову в кабінеті чиновника.
Основним питанням, відповідь на яке прагнули почути працівниці дитсадків, стала ситуація з виплатою заробітної плати. Ще напередодні Нового року директори отримали розпорядження із відділу освіти про скорочення виплат за так звану престижність роботи. Замість 20 відсотків доплати вихователям запропонували задовольнитися п’ятьма відсотками. Тобто, кожен працівник одразу втрачав у зарплаті кілька сотень гривень. Звичайно ж, такий стан речей не викликав, м’яко кажучи, захоплення в співробітників дитячих садків. А оскільки дитсадки перебувають на утриманні районної ради, то люди прийшли зі своїми претензіями і вимогами саме до керівника органу місцевого самоврядування. Вони знали, що саме з райради у відділ освіти був направлений лист про скорочення всіх можливих видатків. Адже в бюджеті Кобеляцького району давно утворилася «дірка» в кілька мільйонів. І, щоб її «залатати», чиновники вирішили економити на всьому.
Першою слово для виступу взяла Людмила Волошко, керівник профспілкової організації дитсадка № 2. Вона сказала:
— Володимир Іванович, люди хочуть дізнатися, коли їм почнуть виплачувати всі 20 відсотків доплати за престижність праці.
Кішінський відповів:
— Ви ж знаєте, що 20 відсотків доплати не є обов’язковою виплатою. П’ять відсотків ви отримали. Взагалі, районний бюджет виконується лише на 85 відсотків. Тому всі видатки зараз перемножуються на коефіцієнт 0,85. Економимо на всьому. Із кого нам зняти гроші, щоб передати їх вам. У новому бюджеті видатки на утримання дошкільних закладів зменшили лише на один відсоток.
Одна із виховательок зауважила:
— Педагогам, які працюють у школах, заробітну плату підвищували. Нам — ні. І оті 15 відсотків, яких нас позбавили, є для наших сімей значною сумою. Окрім того, ми всі давно працюємо на 90 відсотків окладу. Тобто, вихователів дитсадків постійно дискримінують у плані зарплати. Що ми отримаємо в січні? Ми хочемо повернення 20 відсотків доплати за престижність праці.
Кішінський відповів:
— У січні отримаєте 5 відсотків. Більше буде тоді, коли відбудеться перевиконання дохідної частини бюджету.
Йому зауважили:
— А по місту говорять, що з нас доплату зняли, щоб райраді на премії гроші залишилися. Це правда чи ні? Ви премії отримуєте?
Це запитання залишилося без відповіді.
У перспективі — страйк і закриття дитсадків на 2 місяці
Дуже емоційним став виступ завідуючої дитсадком №2 «Золотий півник» Любові Старостіної. Вона говорила наступне:
— Такого жахливого становища із фінансуванням потреб дитячих садочків, як зараз, не було ніколи. Я двадцять років працюю завідуючою, але такого жахіття не пам’ятаю. Нас позбавляють зарплати. Виховательки отримують по 4 тисячі гривень у місяць. Я, як завідуюча, як людина із сорокарічним стажем роботи, як спеціаліст із двома вищими освітами, отримую шість тисяч зарплати, а касир у «Маркетопті» — сім тисяч. Але ж це ще не все. За останні два роки ми не отримали грошей ні для придбання фарби, ні для закупівлі миючих засобів, ні на ремонт пральних машин та іншої техніки. За ремонти я плачу із власної кишені. Усе інше фінансують батьки діток. А нас при цьому обвинувачують у корупції, нібито ми із когось грошей вимагаємо. Та забезпечте нам достойне фінансування і ніхто в батьків і копійки не попросить. Білизна, на якій сплять дітки, стара. Іграшки мають проходити повну заміну через два роки. Цього не відбувається. У нас у дитсадку дах в аварійному стані. Потрібно більше мільйона на ремонт. Із батьків ми таких грошей не зберемо. Дітки неповноцінно харчуються. У нас на харчування дитини в день виділено 25 гривень, а в Полтаві і Кременчуці — по 60. Я знаю, що за свій сьогоднішній виступ можу поплатитися посадою, але це вже крик душі. Я зараз як райські часи згадую той період, коли дитсадки утримувала міська рада. З Ісипом ми бувало і лаялися. Але нас слухали, у нас бували, нам допомагали. А зараз? Ми попри всі негаразди виграємо десятки професійних конкурсів, нас відзначають на рівні держави і області, лише районна рада про нас забула. Ні грошей, ні слова доброго. Я прошу винести наше звернення щодо кричущої ситуації в дитсадках на сесію райради і надати мені слово для виступу.
Кішінський відповів, що про ситуацію з аварійним дахом над дитсадком він знає. Проблему спробують вирішити, залучивши кошти з обласного або державного бюджету. Щодо винесення питання на сесію райради чиновник заявив:
— Звертайтеся в установленому порядку до відділу освіти, відділ — до нас, і питання буде розглянуте. Щодо відзнак з боку райради, так теж потрібно було звертатися.
От у цьому місці хочеться публічно від автора задати Кішінському запитання:
— А що, ваші депутати, яким ви, за незрозуміло які заслуги, вручали недавно грамоти, чолобитну вам писали? Дядя, дай, грамоту!
Педагоги попередили Кішінського, що в разі невиконання їх вимог у розрізі виплат заробітної плати готові вдатися до страйку. А влітку дитсадки припинять свою роботу на два місяці. Адже замінити педагогів, які підуть у тарифні відпустки, просто нікому.
