Найвпливовішою сексологічною теорією першої половини 20-го століття був фрейдизм. На відміну від більшості попередників, Зігмунд Фрейд розглядав сексуальність не як приватний аспект людського життя, а як його основу і стрижень. Статевий потяг (лібідо) за Фрейдом – джерело всієї психічної енергії людини. Усяке емоційне задоволення він називає сексуальним. Ядро того, що ми називаємо любов’ю, писав Фрейд, – це статева любов, метою якої є сексуальна близькість. Цей потяг лежить і в основі таких почуттів, як любов до самого себе, любов до людства і навіть до конкретних предметів та абстрактних ідей. Усі вони, за Фрейдом, є проявами одних і тих же інстинктивних імпульсів.
Якщо слідувати теорії Зігмунда Фрейда, у кобеляцьких реаліях навесні 2020 року змішалось усе до купи – старечий маразм голови колгоспу, застояний тестостерон, коронавірусна паніка та сексуальні фантазії Санича. І ця гримуча суміш заповзла в кишеню до кожного жителя Кобеляцького району, до кожного підприємця, діяльність якого пов’язана з містом Кобеляки. І якщо раніше хоч якась тоненька перегородка (закони України) стримувала буйні фантазії «керманича» Кобеляк, то із введенням карантину по боротьбі з віртуальною «чорною-пречорною смертю» колишнього голову колгоспу «понесло»: він позакривав магазини, розігнав ринок, фактично знищив малий бізнес. Той бізнес, який десятиліттями справно сплачував податки в бюджет міста, давав робочі місця людям, які не змогли влаштуватися на роботу в міську раду, з якого міський голова отримував величезні заробітну плату та премії. Це виглядає, як спилювання «політичного сучка», на якому сидиш.
Весна, тестостерон та приступ шизофренії породили основний шедевр польоту фантазій – боротьба з коронавірусом за допомогою бетонних блоків. Навіть за теорією Фрейда важкувато знайти логічне зерно в перекритті проїжджої частини дороги бетонними блоками. Ну, хіба що очільнику міста спало на думку, що коронавірус буде захоплювати ввірене йому місто на танку, і тоді бетонні блоки зупинять його переможну ходу по території України. А переможців не судять – вони на білому коні можуть поїхати «до Шкарбана» або застосують винайдену Насіровим «пледотерапію», щоб уникнути покарання за асфальтні, тротуарні та сміттєво-паркові кримінальні справи.
Цих справ, відкритих за моїми заявами, близько десятка. Усі вони стосуються порушень діючого законодавства міським головою при розміщенні сміттєзвалищ, вирубуванні паркових зон, вкладання тротуарів. Звичайно, поліція «з народом», тобто з товаришем Копельцем, тому всі кримінальні справи доводиться порушувати через суд.
Кримінальну справу по перекриттю проїжджої частини дороги теж доведеться порушувати через судове засідання. Але краще зараз перервати політ фантазій міського голови, ніж потім страждати від смороду сміттєзвалищ. Останню тезу поясню. Головна ідея-фікс, яку неодноразово висловлював міський голова, полягає в тому, щоб з площі Перемоги зробити місце відпочинку. Тобто закласти плиткою майже гектар території та поставити фонтани і лавочки. Коштують такі фантазії близько 10 мільйонів гривень. На «відкати» грошей вистачить. Хоча на ці кошти можна було б збудувати сучасну цивілізовану сортувальну станцію для міських відходів. А якщо не красти, то ще й на десяток футболістів із Африки для місцевої футбольної команди вистачило б.
