Про це говорить Ігор Федь, заступник бутенківського сільського голови.
Кілька тижнів тому депутат Бутенківської громади Павло Гунжель зробив гучну заяву про те, що в селі Бутенки на території нафтобази будуть переробляти гудрон, дуже небезпечну для довкілля та для здоров’я людей речовину. Про це Павло Олександрович написав на своїх сторінках у соцмережах, а також надіслав статтю для публікації в нашу газету. При цьому депутат оперував у основному документами, що стосуються переобладнання газового обладнання топкових, встановлених на території підприємства. Далі цитата із статті Гунжеля: «…14 серпня я отримав відповідь на запит, поданий у Кобеляцький УЕГС «Полтавагаз» та копію опитувального листа для укладання договору на приєднання до газових мереж. Згідно наданих документів, стало відомо, що ТОВ «Глуско Рітейл» планує підключити котельню для технологічного обладнання та мінітопкову адмінбудівлі. Загальна витрата газу обладнанням складатиме 222,75 кубічного метра за годину. Газ буде спалюватись пальниками BALTUR. TBG 210 ME та BALTUR. TBG 110 LX MЕ, витрати газу на яких становлять 140 м.куб/год та 80 м.куб/год відповідно, тобто приблизно 2,3 м.куб та 1,3 м.куб за 1 хвилину. Це еквівалентно стовпу полум’я 15 метрів заввишки».
Оперуючи цими документами, Павла Олександрович зробив чи то висновок, чи то припущення про те, що в Бутенках на території нафтобази будуть переробляти саме гудрон. І це, за його словами, при тому, що згідно з державними санітарними нормами подібні підприємства мають бути розташовані на відстані не менше 1 кілометра від людських осель.
Потрібно зауважити, що до виходу циклу публікацій від Гунжеля заступник бутенківського сільського голови Ігор Федь говорив про те, що, за інформацією, котрою володіє сільська рада, ніякого особливо небезпечного виробництва на території Бутенок ніхто відкривати не збирається.
Для того, щоб мати більш об’єктивну картину, редакція звернулася за коментарем до представника фірми ТОВ «Глуско Рітейл» Михайла Латкіна. Але Михайло В’ячеславович сказав, що зараз утримається від надання коментаря, зробивши його дещо пізніше.
Натомість свій коментар надав уже згадуваний Ігор Федь. Заступник бутенківського голови зазначив, що вже неодноразово контактував із представниками фірми, котра викупила нафтобазу і володіє достовірною і перевіреною інформацією.
Ігор Федь сказав:
— Я читав статтю Гунжеля. У принципі, ми навіть не хотіли коментувати подібні, абсолютно безпідставні і бездоказові, твердження. Робити висновок про переробку гудрону на основі інформації про реконструкцію котельні — це дуже бурхливу уяву потрібно мати. Із такими людьми важко, інколи навіть неможливо, вести цивілізовану дискусію. Тому ми й не планували коментувати статтю Гунжеля. Але якщо до нас звернулися представники ЗМІ, то я поясню ситуацію. Окрім того, що найбільш важливо, публікація депутата викликала нездоровий ажіотаж. Наші земляки стурбовані повідомленням про те, що поряд створять нібито небезпечне виробництво.
Заступник сільського голови підтвердив, що ТОВ «Глуско Рітейл» замовило відповідну документацію і буде проводити реконструкцію котельні на території Бутенківської нафтобази. Але, за його словами, це не має жодного відношення до переробки гудрону, використання якихось шкідливих кислот тощо.
Федь пояснив:
— «Глуско Рітейл» у основному спеціалізується на торгівлі світлими нафтопродуктами. Підприємство працює по всій Україні. Бутенківська нафтобаза була придбана кілька років тому в законний спосіб. Використовуватися вона буде, як своєрідна перевалочна база. Фірма закупляє нафтопродукти цілими ешелонами. Далі цистерни потрапляють на такі об’єкти, як нафтобаза, а звідти розвозяться спеціальними автомобілями. Звичайна практика, заснована на законах логістики. Бутенківська нафтобаза раніше використовувалася виключно для зберігання бензину та дизельного палива. Зараз на ній будуть зберігати ще й мазут та пічне паливо. У мазута спектр використання дуже широкий. Він може використовуватися і для опалення, і в інших цілях. Але повторюся — це звичайні нафтопродукти. Можливо, мазут навіть більш безпечний, аніж бензин. Адже бензин — це дуже летюча речовина, його запах ви почуєте здалеку. Чого не скажеш про мазут. Так, він буде зберігатися на території нафтобази, яка для цього пристосована і збудована. Яка в цьому небезпека довкіллю чи здоров’ю людей? Приведу приклад. У Бутенках та в інших населених пунктах, на території яких розташовані залізничні станції, ледве не щодня у відстійника стоять по кілька залізничних цистерн із нафтопродуктами. Ну і що? Усе це передбачено законами і санітарними нормами.
Пояснив Ігор Федь і те, навіщо підприємство буде реконструювати газові котельні.
Він сказав:
— Це — абсолютно нормальний технологічний процес. Мазут, як і всі речовини, має свою температуру застигання. І в деяких випадках необхідно проводити його нагрівання. Саме для цього й потрібні більш потужніші, аніж зараз, газові котельні. І все. Не більше, не менше.
Щодо можливого зберігання бітуму на нафтобазі, то Федь зазначив, що поки не має відповідної інформації. Але пообіцяв оперативно зв’язатися із керівництвом «Глуско Рітейл» провести консультації і повідомити громадськість про їх результат.
При цьому наголосив:
— Так, ми ще скрупульозно вивчимо усі документи. Але вже зараз можу із усією відповідальністю, якої так не вистачає деяким нашим депутатам, заявити і повторити — ніякого гудрону і агресивних кислот на нафтобазі в Бутенках не буде.
За словами Федя, у результаті поновлення роботи нафтобази, у Бутенках з’являться двадцять нових робочих місць. Це — лаборанти, оператори різного обладнання, слюсарі.
Посадовець підтвердив, що досягнута домовленість із представниками «Глуско Рітейл» про те, що підприємство надасть можливість користуватися артсведловиною, розташованою на його території. А також допоможе в ремонті місцевої дороги.
Окрім того, Ігор Федь надіслав до редакції копію протоколу громадських слухань від 29 липня поточного року, на яких були обговорені питання, пов’язані з майбутньою діяльністю нафтобази як підприємства, де зберігатимуться нафтопродукти. Зокрема, обговорювали і питання дотримання санітарних зон. Під протоколом стоять підписи дев’яти осіб — від Миколи Скрильника до місцевих жителів Подоляк, Чесак, Воскобійник, Литвин, Дейниченко, Кінаш, Положинник, Стадник.
