На початку листопада уряд презентував результати аудиту держави, який був проведений з ініціативи Президента Володимира Зеленського. Кожна сфера економіки та суспільства була ретельно проаналізована. Деякі цифри здивували, інші – лише підтвердили обраний шлях розвитку. Що нарахували експерти і як це вплине на добробут українців? Дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
1 трильйон потенціалу
Ще на старті свого президентства Володимир Зеленський пообіцяв аудит держави. Тобто фінансову перевірку всіх державних сфер та власності – від корисних копалин до освіти і науки. Мета такого аудиту – визначити, що працює неправильно і як це можна покращити.
«Аудит держави – це шлях до правильних відповідей на всі важливі запитання. Вперше було зроблено комплексний аналіз стану України, щоб зрозуміти, де саме та які саме було допущено помилки за ці роки», – наголосив Зеленський.
Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, результати аудиту показали, що за останні 10 років Україна втратила 1 трильйон доларів через нереалізовані можливості. Найбільше держава не використовує потенціал своїх надр. За словами глави Кабміну, Україна має понад 12 тисяч розвіданих родовищ корисних копалин, і тільки третина з них розробляється. Активне використання цих родовищ може принести державі 409 мільярдів доларів.
Також Шмигаль заявив, що Україна не повністю використовує земельні ресурси: «29 років вільне розпорядження землею було обмежене, а отже її цінність була знижена в рази. За цей час у державі зникло 5 млн га землі, розвиток зрошення та інвестицій в сільське господарство було загальмоване на десятиліття, а подекуди зупинено зовсім».
Експерти вважають, що запуск земельного ринку принесе державі 85 мільярдів доларів до 2030 року. Так само додаткові гроші можна отримати, якщо розвивати водне (+12 млрд доларів) та лісове (+40 млрд доларів) господарства.
Крім того, аудитори підрахували, що транзитний потенціал держави сягає 407 млрд доларів, адже через Україну проходять 4 з 10 європейських транспортних коридорів.
За словами Дениса Шмигаля, Україна також має потенціал в усіх секторах високотехнологічного виробництва. Це – і космічне виробництво, і машинобудування та інші галузі. Україна могла б залучити у ці сфери 63 млрд доларів інвестицій.
Загалом аудит показав, що Україна значно відстає від країн Центральної Європи. ВВП України у перерахунку на одну особу у 5,2 раза нижчий, ніж центральноєвропейський.
Перспективні вектори розвитку
Одночасно з результатами аудиту уряд представив документ із можливими векторами економічного розвитку до 2030 року. Відповідно до нього, Україна у 2030 році постає як «найпривабливіша країна економічних можливостей для інвестицій, інновацій, ведення бізнесу; найкраще місце для реалізації творчого потенціалу, втілення ідей і власного розвитку».
Основну ставку урядові експерти ставлять на ті сфери, де аудит виявив невикористані ресурси: видобувна галузь, торгівля і транзит, технології, агропромисловий комплекс тощо.
Для прикладу, стратегічні цілі розвитку АПК передбачають підвищення врожайності, збільшення органічного виробництва та агропереробки. Після запуску ринку землі у цю галузь планується залучати чималі іноземні інвестиції та нарощувати експорт товарів із високою доданою вартістю.
В уряді вважають, що якщо Україна зможе активувати свій потенціал, то за 10 років збільшить свій річний ВВП до 1,2 трильйона доларів. Одночасно зросте й економічна роль України у світі.
Серед глобальних цілей, які зафіксовані в документі, – збільшити фінансову та економічну стабільність країни. Зокрема, підвищити кредитний рейтинг України у світі до ВВВ проти В, який існує зараз. Наростити загальний експорт товарів і послуг до 280-400 млрд доларів проти 64,1 млрд доларів, які були торік.
Загалом експерти зараз бачать близько 30 різноманітних векторів економічного розвитку.
Від стратегії – до реалізації
На основі аудиту та векторів економічного розвитку Кабмін планує розробити «Національну економічну стратегію до 2030 року».
«Аудит та економічні вектори стануть основою для «Національної економічної стратегії 2030». Важливо, що до створення цього програмного документа залучені абсолютно всі сторони. Це і експертне середовище, і бізнес, і представники влади, науковці, міжнародні аналітики. Стратегія стане нашою дорожньою картою і чітким орієнтиром до якісних змін», – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Однак, наголошують експерти, для успішного розвитку самої розробки економічної стратегії недостатньо. Необхідна злагоджена робота всіх гілок влади, бізнесу та громадян, щоб її реалізувати.
«Будь-який розвиток проходить 4 найбільш важливих етапи. Стратегічний – визначення стратегії та пріоритетів. Змістовний – формування технічних завдань, розробка, аналітика. Тактичний – процедурні питання прийняття рішень. Контрольний – моніторинг стану досягнення цілі та оперативне реагування», – наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.
За його словами, коли стратегію економічного розвитку затвердять, то на депутатів чекає багато законотворчої роботи. Найперше це законопроєкти про зміни до Конституції України та фундаментальні законопроєкти. Потім законопроєкти про зміни до чинних законів, ратифікації міжнародних актів, скасування радянських та інших застарілих актів тощо.
