21 травня суддя Новосанжарського райсуду Тетяна Стрельченко винесла вирок у справі про порушення Правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.
У судовому вироку йдеться, що 29 липня 2015 року, близько18:30, автодорогою Селещина — Новий Тагамлик, у напрямку Тагамлика, рухався автомобіль ВАЗ-21093. Водій «дев’ятки» перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння. На заокругленні дороги він не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2101, що їхав назустріч.
Згідно висновку судово‑медичної експертизи, від отриманих травм водій «копійки» помер через дві доби.
Транспортно-трасологічна і автотехнічна експертизи встановили, що підсудний мав технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів.
У всьому винна кукурудза
Підсудний під час допиту в суді не визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Із його слів, того дня він виїхав із Козельщини та рухався через Новий Тагамлик у сторону Селещини. На ділянці дороги, видимість якої була обмежена посівами кукурудзи, він побачив «копійку», яка рухалася назустріч частково по зустрічній смузі. У цей момент швидкість «дев’ятки» не перевищувала 80 кілометрів.
Бажаючи уникнути зіткнення, підсудний спробував звернути на зустрічну смугу, але його автомобіль розвернуло, що призвело до зіткнення.
Підсудний наголосив, що після зіткнення, перебуваючи в шоковому стані, разів три-чотири приходив до свого автомобіля та вживав спиртне, яке мав із собою.
Під час складення протоколу огляду місця ДТП присутнім не був, оскільки його на той час забрали працівники поліції. Покази свідків про те, що він «на автомобілі «летів» п`яним», вважає неправдивими, оскільки вони моменту скоєння самої ДТП не бачили. А від того місця аварії перебували в посадці кукурудзи на відстані приблизно 20–30 метрів.
Із потерпілою не контактує, шкоду, завдану внаслідок ДТП, їй не відшкодовував та не збирається, оскільки вона та її захисник його обмовляють та намагаються допомогти слідству.
Щодо висновків слідчих органів, то з ними водій не погоджується. Вказав, що притягувався до адмвідповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що за постановою суду сплатив штраф у розмірі 3400 гривень, яку в апеляційному порядку не оскаржував. Цивільний позов потерпілої, чоловік якої загинув унаслідок ДТП, не визнає.
«Малий, вилазь, не вмирай»
Свідки, жінка з донькою, повідомили, що того дня були у Вільному, де знаходиться їх дачний будинок. На момент аварії перебували на огороді, виламували кукурудзу, у метрах 5–6 від автодороги. Побачили, як дорогою на великій швидкості зі сторони Селещини проїхав автомобіль темного кольору марки «Лада», проїхав по зустрічній смузі, колеса майже торкалися обочини. За декілька секунд почули глухий звук, подумали, що вибухнуло колесо. Дочка першою пішла подивитись, що трапилось. Метрах у 50–60 на дорозі побачили темну «Ладу», трохи розвернуту, напрямком в сторону Нового Тагамлика. Автомобіль знаходився на лівій смузі автодороги (зустрічній по ходу його руху), ближче до середини дороги. Там уже були два чоловіки, які приїхали на автомобілі зі сторони Нового Тагамлика.
Свідки побачили чоловіка, який лежав чи то на дорозі, чи то на траві, як з`ясувалось пізніше, це був підсудний. Нахилилась над ним, щоб пересвідчитись у тому, чи він потребує допомоги, почули різкий запах алкоголю. Тоді побачили, як ті два чоловіки намагались перекинути інший автомобіль білого кольору, який лежав на даху колесами вверх і димів.
«Копійку» вдалося перевернути лише вчотирьох. Водій ВАЗ-2101 був затиснутий у салоні. Чоловіки трубою відкрили дверку водія, але витягнути потерпілого не змогли, так як його ноги були затиснуті роздавленим корпусом автомобіля.
Підійшов підсудний. Він був неадекватний, пробував за руки витягнути постраждалого з автомобіля, кричав: «Малий, вилазь, не вмирай». Десь близько 19:00 приїхали поліцейські. Увесь час вони тримала в полі зору підсудного, боялись, аби той не зник з місця ДТП, оскільки він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий, чоловік похилого віку, худої статури, був абсолютно тверезий. Зі слів слідчого дізналася, що підсудний сказав йому: «Я винен, я це зробив».
Зазначили, що обвинувачений не відразу зізнався, що він їхав зі сторони Селещини, думав, що ніхто його не бачив.
Судове рішення
Врахувавши всі свідчення, висновки й заключення експертиз, Тетяна Стрельченко винесла вирок. Підсудного визнали винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 ККУ, та призначили йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання після приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілої задовольнити частково. Стягнути з підсудного 5925 гривень у рахунок відшкодування витрат на поховання та 85 384 гривні — у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути зі страхової компанії «Провідна» на користь потерпілої 3188 гривень витрат на лікування, 2586 гривень витрат на поховання та 159 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судові витрати у справі — 1703,52 гривні (вартість проведення трасологічної та двох автотехнічних експертиз) стягнути із засудженого на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
